- 1. Сказала же їй Ноемін її свекруха: Дочко, Чи не шукатиму тобі спочинку, щоб тобі добре було?
- 2. І тепер чи не наш кревний Вооз, що з його молодицями ти була? Ось він віє цієї ночі ячмінь на току.
- 3. Ти ж помийся і помажися і зодягнеш на себе твою одіж і підеш до току. Не покажешся чоловікові аж доки він не закінчить їсти і пити.
- 4. І буде коли засне він, і взнаєш місце, де там спить, і вийдеш і відкриєш при його ногах і спатимеш, і він сповістить тобі те, що чинитимеш.
- 5. Сказала ж до неї Рут: Все, що лиш скажеш, вчиню.
- 6. І пішла вона до току і зробила за всім, що їй заповіла її свекруха.
- 7. І поїв Вооз, і його серце розвеселилося, і він пішов спати коло часті купи зерна. Вона ж потайки пішла і відкрила при його ногах.
- 8. Сталося ж в опівночі жахнувся чоловік і перелякався, і ось жінка спить при його ногах.
- 9. Сказав же: Хто ти? Вона ж сказала: Я Рут твоя раба, і покладеш твоє крило на твою рабиню, бо ти кревний.
- 10. І сказав Вооз: Благословенна ти Господеві Богові, дочко, бо більшим вчинила ти твоє останнє милосердя, понад попередне, що не пішла ти за молодими, чи то бідним чи то багатим.
- 11. І тепер, дочко, не бійся, все, що ти сказала, вчиню тобі, бо все племя мого народу знає, що ти є сильна жінка,
- 12. і що я поправді є кревним, і є кревний ближчий від мене.
- 13. Переспи ніч, і вранці буде, що коли візьме тебе він, добре, хай бере, якщо ж не схоче тебе взяти, візьму тебе я. Хай живе Господь. Спи аж до ранку.
- 14. І вона спала при його ногах аж до ранку. Вона ж встала раніше ніж чоловік міг пізнати свого ближнього. І сказав Вооз: Хай не стане відомим, що жінка прийшла до току.
- 15. І сказав їй: Принеси опаску, що на тобі. І держала його і вимірив шість (мірок) ячменю і завдав їй (на плечі). І вона ввійшла до міста.
- 16. І ввійшла Рут до своєї свекрухи, вона ж сказала: Що є, дочко, і сказала їй все, що їй зробив чоловік.
- 17. І сказала їй: Дав мені ці шість (мірок) ячменя, бо сказав до мене: Не підеш з порожнім до твоєї свекрухи.
- 18. Вона ж сказала: Сиди, дочко, доки ти не довідаєшся як рішиться слово. Бо чоловік не промовчить, аж доки не закінчить сьогодні справу.
Ничего нет для сопоставления.
