- 1. І в двадцять четвертому дні цього місяця зібралися сини Ізраїля в пості і в мішках, і з землею на своїй голові.
- 2. І сини Ізраїля відлучилися від всякого чужого сина і стали і визнали свої гріхи і гріхи їхніх батьків.
- 3. І стали на свому місці і прочитали з книги закону свого Господа Бога і визнавалися Господеві і поклянялися їхньому Господеві Богові.
- 4. І на ступні стали з левітів Ісус і сини Кадміїла, Сехенія син Саравія, сини Хананія і закричали великим голосом до їхнього Господа Бога.
- 5. І сказали левіти Ісус і Кадміїл: Встаньте, благословіть нашого Господа Бога від віку і на віки, і хай благословлять імя твоєї слави і хай підносять над всяке благословення і хвалу.
- 6. І сказав Ездра: Ти сам один Господь. Ти створив небо і небо небес і все їх стояння, землю і все, що є в ній, моря і все, що в них, і Ти все оживляєш, і небесні війська Тобі покланяються.
- 7. Ти Господь Бог. Ти вибрав Авраама і вивів його з країни Халдеїв і поклав йому імя Авраам.
- 8. І знайшов його серце вірним перед Тобою і заповів з ним завіт, щоб дати йому землю хананеїв і хеттеїв і аморреїв і ферезеїв і євусеїв і ґерґесеїв і його насінню. І Ти виконав твої слова, бо Ти праведний.
- 9. І Ти побачив приниження наших батьків в Єгипті і їхній крик Ти почув при червоному морі.
- 10. І Ти дав знаки в Єгипті на Фараонові і на усіх його рабах і на всьому народі його землі, бо Ти пізнав, що повелися принизливо з ними, і Ти зробив собі імя до цього дня.
- 11. І Ти розділив море перед ними, і пройшли посеред моря по суші, і тих, що гналися за ними, Ти скинув в глибину наче камінь в великій воді.
- 12. І стовпом хмари Ти провадив їх вдень і стовпом огня вночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою підуть нею.
- 13. І Ти зійшов на гору Синай і Ти заговорив до них з неба і Ти дав їм праведні суди і праведні закони, приписи і добрі заповіді.
- 14. І Ти їм обявив твою святу суботу, Ти їм заповів заповіді і приписи і закон рукою Мойсея твого раба.
- 15. І Ти дав їм хліб з неба їм до сита і Ти видав їм воду з каменя в їхній спразі. І Ти сказав їм ввійти унаслідити землю, над якою Ти простягнув твою руку, щоб їм дати.
- 16. І вони і наші батьки згорділи і твердою вчинили свою шию і не послухалися твоїх заповідей.
- 17. І відмовилися послухатися і не згадали твоїх чудес, які Ти зробив з ними, і твердою зробили свою шию і дали початок, щоб повернутися до свого рабства в Єгипті. І Ти Бог, що відпускаєш гріхи, милосердний і милостивий, довготерпеливий і многомилосердний і Ти їх не оставив.
- 18. І ще зробили собі вилите теля і сказали: Це боги, які вивели нас з Єгипту. І зробили великі розгнівання.
- 19. І Ти в твоїм великім милосерді не оставив їх в пустині. Не забрав від них стовп хмари в дні, щоб водити їх в дорозі, і стовп вогню вночі, щоб освічувати їм дорогу, якою підуть по ній.
- 20. І твій добрий Дух дав Ти, щоб навчати їх, і твою манну Ти не задержав від їхніх уст і Ти їм дав воду в їхній спразі.
- 21. І сорок літ Ти їх прогодував в пустині, не забракло їм нічого. Одіж їхня не постарілася, і їхня обува не роздерлася.
- 22. І Ти їм дав царства і народи і Ти їм розділив, і вони унаслідили землю Сіона царя Есевона і землю Оґа царя Васана.
- 23. І помножив Ти їхніх синів, як небесні звізди, і Ти їх вів до землі, про яку Ти сказав їхнім батькам, і вони унаслідили її.
- 24. І Ти вигубив перед ними тих, що жили на хананейській землі і Ти дав їх в їхні руки і їхніх царів і народи землі, щоб зробити їм, як завгодно перед ними.
- 25. І взяли високі міста і унаслідили доми повні всього добра, висічені стави, виноградники і оливкові сади і всяке їстивне дерево, дуже багато. І зїли і наповнилися і погрубли і зажили в твоїм великім добрі.
- 26. І змінилися і відступили від Тебе і покинули твій закон за своїм тілом і забили твоїх пророків, які свідчили між ними, щоб повернути їх до Тебе, і зробили великі розгнівання.
- 27. І Ти їх дав в руку тих, що їх гнітили, і їх засмутили. І в часі їхнього смуту вони закричали до Тебе і Ти почув з твого неба і в твоїм великім милосерді Ти дав їм спасителів і спас їх з руки тих, що їх гнобили.
- 28. І як спочили, повернулися, щоб чинити погане перед Тобою. І Ти їх оставив в руках їхніх ворогів, і вони панували над ними. І знову вони закричали до Тебе, і Ти вислухав з неба і спас їх в твому великому милосерді.
- 29. І Ти їм засвідчив, щоб повернути їх до твого закону, і не послухались, але згрішили в твоїх заповідях і в судах, в яких, як їх вчинить чоловік, житиме в них. І дали плечі, щоб не послухатися, і твердою вчинили свою шию і не послухалися.
- 30. І Ти їм терпів багато літ і засвідчив їм в твоїм дусі рукою твоїх пророків. І вони не послухали, і Ти їх дав в руку народів землі.
- 31. І Ти в твоїм великім милосерді не зробив їм кінця і не оставив їх, бо Ти є сильний і милосердний і милостивий.
- 32. І тепер, Боже наш, сильний, великий, кріпкий і страшний, що зберігаєш завіт і твоє милосердя, хай не малим вважається перед Тобою ввесь труд, який знайшов нас і наших царів і наших володарів і наших священиків і наших пророків і наших батьків і на увесь твій нарід від днів царів Ассура і аж до цього дня.
- 33. І Ти праведний в усьому, що найшло на нас, бо Ти вчинив правду, і ми згрішили
- 34. і наші царі і наші володарі і наші священики і наші батьки не виконали твого закону і не прислухалися до твоїх заповідей і твоїх свідченнь, якими Ти їм засвідчив.
- 35. І вони в твоїм царстві і в твоїй великій доброті, яку Ти їм дав, і в широкій і жирній землі, яку Ти дав перед ними, не послужили Тобі і не відвернулися від своїх поганих діл.
- 36. Ось ми сьогодні є рабами, і земля, яку Ти дав нашим батькам, щоб їсти її плід,
- 37. царям, яких Ти дав над нами за наші гріхи, і щоб панували над нашими тілами і над нашим скотом як їм до вподоби, і ми є в великому смутку.
Ничего нет для сопоставления.
