- 1. Сину, якщо даси запоруку за свого друга, передаси ворогові твою руку.
- 2. Бо власні губи сильна сіть для чоловіка, і він ловиться губами власних уст.
- 3. Сину, чини те, що я тобі заповідаю, і спасися, бо через свого друга ідеш в руки злих, ходи, не слабни, розгніви ж і твого друга, за якого ти став запорукою.
- 4. Не дай сну твоїм очам, ані не задрімаєш твоїми повіками,
- 5. щоб ти спасся наче серна з повені, і наче птах з силки.
- 6. Іди до мурашки, о лінюху, і заревнуй, бачачи її дороги, і стань мудрішим від неї.
- 7. Бо вона, не маючи землі, ані не маючи того, хто змушує, ані не будучи під володарем
- 8. приготовляє в жнива багато їжі і в жнива робить склади.
- 9. Доки, лінюху, лежиш? Коли ж із сну встанеш?
- 10. Мало спиш, мало сидиш, мало дрімаєш, трохи складаєш руки на грудях.
- 11. Потім приходить на тебе наче поганий супутник біднота і нужда, так як добрий бігун.
- 12. Безумний і беззаконний муж іде не добрими дорогами.
- 13. А він мруґає оком, дає знак ногою, повчає киванням пальців,
- 14. а звихненим серцем кує зло в кожному часі. Такий наводить на місто заворушення.
- 15. Через це нагло приходить його погибель, розрубання і невилічиме знищення.
- 16. Бо він радіє всіма, яких Господь ненавидить, а вигублюється через нечистоту душі.
- 17. Око гордого, язик неправедного, руки, що проливають кров праведного,
- 18. і серце, що вигадує погані помисли, і ноги, що спішать чинити зло.
- 19. Фальшивий свідок розпалює неправедного і насилає суди поміж братів.
- 20. Сину, бережи закони твого батька і не відкидай заповіді твоєї матері.
- 21. Прикріпи ж їх до твоєї душі назавжди і повіш на твоїй шиї.
- 22. Коли ходитимеш води її, і хай буде з тобою. А як спиш, хай тебе береже, щоб як встаєш, говорила з тобою.
- 23. Бо заповідь закону світильник і світло, і оскарження і напоумлення дорога життя,
- 24. щоб тебе берегти від замужньої жінки і від оскаржень чужого язика.
- 25. Щоб тебе не побідила похоть краси, ані тебе не вполонили твої очі, ані не був ти схоплений її повіками.
- 26. Бо ціна розпусниці як і одного хліба, а жінка чоловіків ловить шанигідні душі.
- 27. Чи хто звяже огонь в подолку, а одежі не спалить?
- 28. Або чи хто ходитиме на розжареному вугіллю, а ноги не попалить?
- 29. Так хто ввійшов до замужньої жінки, не буде безвинним, ані кожний хто до неї доторкнувся.
- 30. Не дивно якщо когось зловлять як краде, бо краде, щоб наповнити душу, що голодує.
- 31. Якщо ж буде пійманий, віддасть всемеро і давши все своє майно визволить себе.
- 32. А перелюбник через брак розумності чинить згубу своїй душі,
- 33. терпить болі і безчестя, а його ганьба на віки не зніметься.
- 34. Бо гнів її чоловіка повний ревнощів. Він не пощадить в дні суду,
- 35. не змінить ворожнечу на ніякий викуп, ані не вгамується численними дарами.
Ничего нет для сопоставления.
