- 1. Слова Екклезіяста сина Давида царя Ізраїля в Єрусалимі.
- 2. Марнота марнот, сказав Екклезіяст, марнота марнот, все марнота.
- 3. Яка користь людині в усім його труді, яким трудиться під сонцем?
- 4. Рід іде і рід приходить, і земля стоїть на віки.
- 5. І сонце сходить і сонце заходить і тягнеться до свого місця.
- 6. Воно, сходячи, іде туди на південь і обходить до півночі. Обходячи, обходить, іде дух і в своїх поворотах дух повертається.
- 7. Всі потоки йдуть до моря і море не наповниться. На місце куди ідуть потоки, там вони повертаються щоб іти.
- 8. Всі слова трудні. Не зможе чоловік сказати, і око не насититься баченням, і ухо не насититься слуханням.
- 9. Що те, що було, воно те, що буде. І що те, що зроблене, воно те, що буде зроблене. І немає нічого нового під сонцем.
- 10. Хто промовить і скаже: Глянь це нове, воно вже сталося в віках, що були перед нами.
- 11. Немає памяті перших, і останніх, що сталися, не буде їм памяті в тих, що стануться в кінці.
- 12. Я Екклезіяст був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.
- 13. І я віддав моє серце, щоб шукати і дослідити в мудрості все, що буває під небом. Бо Бог дав людським синам погані обставини, щоб перебувати в них.
- 14. Я побачив усі творива зроблені під сонцем, і ось все марнота і вибір духа.
- 15. Викривлене не зможе прикраситися, і брак не зможе почисленим бути.
- 16. Я сказав в моїм серці, мовлячи: Ось я звеличився і поставив мудрість над усіма, що були переді мною в Єрусалимі, і моє серце багато побачило, мудрість і знання.
- 17. І я віддав моє серце, щоб пізнати мудрість і знання, я пізнав притчі і загадки, бо і це бажання духа.
- 18. Бо в множестві мудрості множество пізнання, і хто додає пізнаня додасть терпіння.
Ничего нет для сопоставления.
