- 1. Не спішися твоїми устами, і хай твоє серце не поспішиться винести слово перед лицем Бога. Бо Бог на небі, і ти на землі, на цьому стали твої нечисленні слова.
- 2. Бо в множестві плутанини приходить сон і голос безумного в множестві слів.
- 3. Як тільки ти помолився до Бога молитвою не забарися її віддати. Бо Він не любується в безумних, ти віддай те, що помолився.
- 4. Краще тобі не молитися ніж тобі помолитися і не віддати.
- 5. Не дай твої уста, щоб згрішило твоє тіло, і не скажеш перед божим лицем, що: Це з незнання, щоб Бог не розлютився на твій голос і не знищив твориво твоїх рук.
- 6. Бо в множестві снів і безумності і численні слова. Бо бійся Бога.
- 7. Коли в країні бачиш обмову бідного і окрадення суду і праведности, не дивуйся ділом. Бо Всевишний стереже над високим і високі над ними.
- 8. І надвишки землі є для всіх, цар обробленого поля.
- 9. Хто любить срібло не насититься сріблом. І хто дуже полюбив їхні плоди? І це ж марнота.
- 10. Множеством доброти наповнилися ті, що його їдять. І яка чеснота в того, що має, хіба щоб глядіти на нього очима?
- 11. Сон солодкий рабові, чи мало і чи багато їсть. І хто наситився багатінням не має того, хто дозволив би йому спати.
- 12. Є недуга, яку я побачив під сонцем, багацтво бережене при власникові на його зло,
- 13. і те багацтво згине в поганій плутанині, і він породив сина, і немає нічого в його руці.
- 14. Так як вийшов нагий з лона його матері, повернеться, щоб піти так як прийшов, і нічого не забере за свій труд, щоб пішло в його руці.
- 15. І це погана недуга. Бо так як прийшов, так і відійде, і яка користь йому, для якої трудиться на вітер?
- 16. І всі його дні в темряві і плачі і великому гніві і недузі і розлюченості.
- 17. Ось що доброго я побачив, що є гарне, їсти і пити і бачити добро в усякому свому труді, яким трудиться під сонцем за числом днів його життя, які йому дав Бог. Бо це його часть.
- 18. І всяка людина, якій Бог дав багацтво і маєтки і власть, Він дав ій їсти з нього і брати його часть і веселитися у своїм труді, це божий дар.
- 19. Бо не багато памятатимуть дні свого життя. Бо Бог заклопочує його в веселості його серця.
Ничего нет для сопоставления.
