- 1. Тієї години підійшли до Ісуса учні й кажуть: То хто найбільший у Царстві Небеснім?
- 2. Покликав Ісус дитину, поставив її серед них
- 3. і сказав: Щиру правду кажу вам, якщо не навернетеся й не станете як діти, не ввійдете в Царство Небесне.
- 4. Отже, хто упокориться, як ця дитина, той буде найбільшим у Царстві Небеснім.
- 5. Хто приймає таку дитину в моє ім'я, той Мене приймає.
- 6. А хто спокусить одного з тих малих, що вірують у Мене, тому краще повісити ослячі жорна на шию і бути втопленим у морській глибині.
- 7. Горе світові від спокус; бо потрібно, щоб прийшли спокуси, однак горе тій людині, через яку спокуси приходять.
- 8. Коли твоя рука або нога тебе спокушає, відрубай її і кинь від себе; краще тобі ввійти в життя кульгавим або кволим, ніж, маючи дві руки та дві ноги, бути вкиненим у вогонь вічний.
- 9. Коли твоє око тебе спокушає, вирви його й кинь від себе; краще тобі однооким увійти в життя, ніж, маючи двоє очей, бути вкиненим у вогняну геєну.
- 10. Стережіться, щоб ви не гордували жодним з цих малих; бо кажу вам, що їхні ангели на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Батька.
- 11. Син Людський прийшов знайти і врятувати те, що згинуло.]
- 12. Як ви гадаєте? Коли в якогось чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не покине він дев'яносто дев'ять у горах і не піде шукати тої, що заблукала?
- 13. І коли станеться, що знайде її, щиру правду кажу вам, що радіє нею більше, ніж дев'яносто дев'ятьма, що не заблукали.
- 14. Так само нема і в Батька вашого Небесного бажання, щоб загинув один із тих малих.
- 15. Коли згрішить твій брат проти тебе, піди й дорікни йому віч-на-віч. Коли послухає тебе, ти придбав свого брата;
- 16. а коли не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб не покине двох або трьох свідків підтвердилось кожне слово;
- 17. коли не послухає їх, скажи церкві; а коли й церкви не послухає, хай буде тобі як поганин і митар.
- 18. Щиру правду кажу вам: усе те, що зв'яжете на землі, буде зв'язане на небі; і все те, що розв'яжете на землі, буде розв'язане на небі.
- 19. Знову щиру правду кажу вам: коли двоє з вас дійдуть згоди просити про будь-яку річ, яку лиш просять, буде їм дано від мого Батька Небесного.
- 20. Бо де зійшлося двоє або троє, зібрані заради Мене, там і Я серед них.
- 21. Тоді, приступивши до Нього, Петро сказав: Господи, як згрішить мій брат проти мене, скільки разів маю йому прощати? До сімох разів?
- 22. Відповідає йому Ісус: Не кажу тобі до сімох разів, але до сімдесятьох разів по сім.
- 23. Тож Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, що хотів розрахуватися зі своїми рабами.
- 24. Як заходився він розраховуватися, привели йому одного боржника на десять тисяч талантів.
- 25. А що той не мав чим віддати, пан наказав його продати, і жінку, і дітей, і все, що має, і віддати.
- 26. Тоді раб, упавши, кланявся йому й казав: Потерпи ще мені і все тобі віддам.
- 27. Змилосердившись, пан того раба простив йому і відпустив борг.
- 28. Вийшовши, той раб зустрів іншого раба, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, кажучи: Віддай те, що винен.
- 29. Той, другий раб, упавши, благав його, кажучи: Потерпи мені, я все віддам тобі.
- 30. Він же не схотів, а вкинув його до в'язниці, доки не віддасть борг.
- 31. Побачивши, що сталося, інші раби дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все сподіяне.
- 32. Тоді його пан покликав його й каже йому: Лукавий рабе, увесь той борг відпустив я тобі, бо ти ублагав мене.
- 33. Чи не годилося і тобі змилосердитися над твоїм співрабом, як я змилосердився над тобою?
- 34. Розгнівавши, його пан передав його катам, доки не віддасть усього боргу.
- 35. Так і мій Батько Небесний чинитиме з вами, якщо не пробачите в серцях ваших кожний братові своєму [його провини].
Ничего нет для сопоставления.
