- 1. Коли настав ранок, усі архиєреї і старшини народу скликали раду проти Ісуса, щоб Його вбити;
- 2. зв'язавши Його, повели й передали правителеві Пилатові.
- 3. Тоді Юда, що Його видав, побачивши, що він засуджений, розкаявся і повернув тридцять срібних монет архиєреям і старшинам,
- 4. кажучи: Я згрішив, видавши невинну кров. Вони ж сказали: А що нам до того? Ти побачиш.
- 5. Тоді він кинув срібняки в храм, пішов геть і повісився.
- 6. Архиєреї ж, узявши срібняки, сказали: Не годиться класти їх до скарбниці, бо це ціна крови.
- 7. Порадившись, купили на них гончарське поле, щоб ховати там чужинців.
- 8. Тому те поле досі зветься полем крови.
- 9. Тоді здійснилося слово пророка Єремії, що каже: І взяли вони тридцять срібняків - вартість того, що Його оцінили сини Ізраїля,
- 10. і дали їх за гончарське поле, як звелів був мені Господь.
- 11. Ісус же став перед правителем, і правитель запитав Його: Чи ти Юдейський Цар? Ісус відповів: Ти кажеш.
- 12. Коли архиєреї і старшини Його звинувачували, Він нічого не відповідав.
- 13. Тоді каже Йому Пилат: Хіба не чуєш, скільки проти тебе свідчать?
- 14. Але Він не відповідав Йому на жодне слово, тож правитель дуже дивувався.
- 15. На кожне свято правитель мав звичай відпускати народові одного в'язня, якого бажали.
- 16. Був же тоді відомий в'язень, що звався Варавою.
- 17. Коли вони зібралися, Пилат сказав їм: Кого хочете, щоб я відпустив вам, Ісуса Вараву чи Ісуса, що зветься Христос?
- 18. Знав бо, що через заздрощі видали Його.
- 19. Коли Він сидів на судилищі, послала до нього його дружина сказати: Не май нічого з тим праведником; бо багато я потерпіла нині вві сні через Нього.
- 20. Архиєреї ж і старшини підмовили людей, щоб випросили Вараву, а Ісуса вбили.
- 21. Озвався правитель і сказав їм: Кого з двох хочете, щоб я відпустив вам? Вони сказали: Вараву.
- 22. Сказав їм Пилат: А що маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Хай буде розіп'ятий.
- 23. Він же сказав: Який же злочин Він скоїв? А вони ще дужче кричали: Хай буде розіп'ятий.
- 24. Побачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, Пилат узяв воду, вмив руки перед народом і сказав: Невинний я в крові цього праведника, ви побачите.
- 25. У відповідь увесь народ волав: Кров Його на нас і на наших дітях.
- 26. Тоді відпустив їм Вараву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп'яття.
- 27. Тоді воїни правителя, взявши Ісуса до преторії, зібрали на Нього всю когорту.
- 28. І, роздягнувши Його, накинули на Нього багряницю
- 29. і, сплівши вінець з тернини, поклали Йому на голову, а тростину дали в праву руку і, впавши на коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: Радій, Царю Юдейський.
- 30. І, наплювавши на Нього, взяли тростину та били Його по голові.
- 31. Коли наглузувалися з Нього, стягли з Нього багряницю, надягли на Нього Його одяг і повели на розп'яття.
- 32. Виходячи ж, зустріли киринейського чоловіка на ім'я Симон, і Його змусили нести Його хрест.
- 33. Прийшовши на місце, яке зветься Ґолґота, що в перекладі означає Череп-місце,
- 34. дали Йому випити вина, змішаного з жовчю; але Він, покуштувавши, не схотів пити.
- 35. Ті ж, що розіп'яли Його, поділили Його одяг, кидаючи жереб;
- 36. сидячи, стерегли Його там.
- 37. Над Його головою прибили Його провину, написавши: Цей Ісус - Цар Юдейський.
- 38. Тоді розіп'яли з Ним двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч.
- 39. Ті, що проходили повз Нього, ганили Його, похитаючи головами
- 40. і кажучи: Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, порятуй-но себе самого; якщо ти Божий Син, то зійди з хреста.
- 41. Так само й архиєреї, глузуючи з книжниками та старшинами, говорили:
- 42. Інших врятував, а себе самого не може врятувати; Він Цар Ізраїльський, хай тепер зійде з хреста, і повіримо в Нього.
- 43. Він покладав надію на Бога, хай нині Його визволить, якщо хоче; бо сказав, що Він - Божий Син.
- 44. Так само ж розбійники, розп'яті з Ним, насміхалися з Нього.
- 45. Від шостої години темрява стала по всій землі до дев'ятої години.
- 46. О дев'ятій годині Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи. Елі, Елі, лема савахтані? Тобто: Боже мій, Боже мій, навіщо ти Мене покинув?
- 47. Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали, що Він кличе Іллю.
- 48. Один з них, побігши враз, узяв губку, наповнив її оцтом, настромив на тростину, дав Йому пити.
- 49. Інші ж казали: Лиши, побачимо, чи прийде Ілля Його рятувати.
- 50. Ісус же, знову голосно крикнувши, віддав духа.
- 51. І ось завіса храму роздерлася надвоє - згори додолу, земля затряслася, скелі порозпадалися;
- 52. гроби повідкривалися, багато тіл померлих святих воскресли
- 53. і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом.
- 54. А сотник і ті, що з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися, кажучи: Справді Він був Божим Сином.
- 55. Були ж там багато жінок, що дивились здалека; вони йшли за Ісусом з Галилеї, прислуговуючи Йому.
- 56. Між ними була Марія Магдалина, Марія - мати Якова та Йосипа, мати Заведеєвих синів.
- 57. Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім'я Йосип, який і сам був учнем в Ісуса;
- 58. він, приступивши до Пилата, попросив тіло Ісуса. Пилат наказав дати.
- 59. Узявши тіло, Йосип обгорнув Його чистим полотном
- 60. і поклав Його до своєї нової гробниці, що її висік у скелі, і, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов.
- 61. Була ж там Марія Магдалина і друга Марія, що сиділи напроти гробу.
- 62. Наступного ранку, що після п'ятниці, зібралися архиєреї та фарисеї до Пилата
- 63. й кажуть: Пане, ми пригадали, що той безумець сказав ще за життя: По трьох днях Я встану.
- 64. Тож накажи стерегти гробницю до третього дня, щоб часом Його учні, прийшовши вночі, не вкрали Його та не сказали народові: Він воскрес із мертвих, бо буде ця остання омана гірша від першої.
- 65. Пилат сказав їм: Маєте сторожу; ідіть і забезпечте, як знаєте.
- 66. Вони пішли й забезпечили гробницю: запечатали камінь, поставили сторожу.
Ничего нет для сопоставления.
