- 1. Коли наблизилися до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів,
- 2. повелівши їм: Ідіть у село, що перед вами; відразу знайдете ослицю на прив'язі і ослятко з нею; відв'яжіть і приведіть до Мене.
- 3. Коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь їх потребує, і тут же відішле їх.
- 4. Сталося це, щоб збулося сказане пророком, який мовив:
- 5. Скажіть сіонській дочці: Ось твій Цар прямує до тебе, лагідний і верхи на ослиці та ослятку, синові под'яремної.
- 6. Учні пішли і зробили так, як їм звелів Ісус,
- 7. привели ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них.
- 8. А великі юрби стелили свою одіж по дорозі, інші зрізали гілля з дерев і клали по дорозі.
- 9. Люди, що йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, кажучи: Осанна1 Синові Давидовому: благословен, хто йде в ім'я Господнє; осанна на висотах.
- 10. Коли Він увійшов до Єрусалима, захвилювалося ціле місто, питаючи: Хто це такий?
- 11. А юрби казали: Це Ісус, Пророк із Назарета Галилейського.
- 12. Ісус увійшов до храму і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів і ослони тих, що продавали голубів,
- 13. і каже їм: Написано: Мій дім назветься домом молитви, ви ж робите його печерою розбійників.
- 14. Приступили до Нього сліпі та кульгаві в храмі, і Він вилікував їх.
- 15. Архиєреї та книжники, побачивши чуда, які Він творив, і дітей, що вигукували в храмі: Осанна Синові Давидовому,
- 16. обурилися і сказали Йому: Чи чуєш, що вони кажуть? А Ісус відповів їм: Так. Хіба ви не читали ніколи, що з уст немовлят і тих, що ссуть, здобуду хвалу?
- 17. Лишивши їх, вийшов геть з міста до Витанії і там замешкав.
- 18. Уранці, повертаючись до міста, зголоднів.
- 19. Побачивши одну смоковницю при дорозі, підійшов до неї і нічого на ній не знайшов, крім самого листя, тож сказав їй: Хай довіку не буде з тебе плоду. І смоковниця враз усохла.
- 20. Учні, побачивши це, здивувалися і кажуть: Як це - смоковниця вмить усохла?
- 21. У відповідь Ісус сказав їм: Щиру правду кажу вам, якщо матимете віру і не сумніватиметесь, то не тільки зробите те, що зі смоковницею, але коли й цій горі скажете: піднесися і кинься в море - так і станеться.
- 22. І все, що попросите в молитві з вірою, - одержите.
- 23. Коли ввійшов Він до храму, приступили архиєреї і старшини народу до Нього, коли навчав, і питають: Якою владою ти це чиниш? І хто тобі дав цю владу?
- 24. У відповідь Ісус сказав їм: Поставлю і Я вам одне запитання; - якщо на нього відповісте мені, то і Я вам скажу, якою владою це чиню.
- 25. Хрещення Іванове звідкіля було? З неба чи від людей? Вони міркували між собою: Якщо скажемо: з неба, - скаже нам: то чому ви не повірили Йому?
- 26. Якщо ж скажемо: від людей, - боїмося народу, бо всі мають Івана за пророка.
- 27. І відповіли Ісусові і сказали: Не знаємо. Тоді і Він мовив їм: І Я вам не скажу, якою владою це чиню.
- 28. Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: Дитино іди, попрацюй сьогодні у винограднику.
- 29. Він у відповідь сказав: Не хочу; а пізніше, розкаявшись, пішов.
- 30. Приступивши до другого, сказав так само. Той у відповідь сказав: Я іду, пане, але не пішов.
- 31. Котрий із двох виконав волю батька? Кажуть: Перший. Мовить їм Ісус: Щиру правду кажу вам, що митники й розпусниці випереджають вас у Царстві Божому.
- 32. Бо прийшов до вас Іван дорогою справедливости, та ви не повірили йому; а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не розкаялися, і потім аби повірити йому.
- 33. Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, що насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому чавильню, збудував башту, найняв робітників і відійшов.
- 34. Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узяти плоди свої.
- 35. Робітники, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням.
- 36. Тоді він послав інших рабів, численніших від перших, але й з ними вчинили так само.
- 37. Нарешті послав до них свого сина, кажучи: посоромляться мого сина.
- 38. Робітники ж, побачивши сина, заговорили між собою: цей - спадкоємець; ходімо убиймо його і матимемо його спадщину;
- 39. і схопивши його, викинули геть із виноградника та вбили.
- 40. Тож коли прийде господар виноградника, що зробить тим робітникам?
- 41. Кажуть йому: Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим робітникам, які віддаватимуть його плоди вчасно.
- 42. Каже їм Ісус: Чи не читали ви ніколи в Писаннях: Камінь, котрий будівничі відкинули, як непридатний саме він став наріжним: від Господа це сталося і є дивним в у очах наших?
- 43. Тому це кажу вам, що відбереться від вас Царство Боже і дасться народові, який даватиме його плоди.
- 44. І хто впаде на цей камінь, розіб'ється, а на кого він упаде, того розчавить.
- 45. Почувши Його притчі, архиєреї і фарисеї зрозуміли, що говорить про них;
- 46. і намагалися Його схопити, та злякалися людей, що мали Його за пророка.
Ничего нет для сопоставления.
