Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український Новий Заповіт (переклад о. Рафаїла Турконяка) > Вiд Матвiя > Глава 21

Глава 21

1. Коли наблизилися до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів,
2. повелівши їм: Ідіть у село, що перед вами; відразу знайдете ослицю на прив'язі і ослятко з нею; відв'яжіть і приведіть до Мене.
3. Коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь їх потребує, і тут же відішле їх.
4. Сталося це, щоб збулося сказане пророком, який мовив:
5. Скажіть сіонській дочці: Ось твій Цар прямує до тебе, лагідний і верхи на ослиці та ослятку, синові под'яремної.
6. Учні пішли і зробили так, як їм звелів Ісус,
7. привели ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них.
8. А великі юрби стелили свою одіж по дорозі, інші зрізали гілля з дерев і клали по дорозі.
9. Люди, що йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, кажучи: Осанна1 Синові Давидовому: благословен, хто йде в ім'я Господнє; осанна на висотах.
10. Коли Він увійшов до Єрусалима, захвилювалося ціле місто, питаючи: Хто це такий?
11. А юрби казали: Це Ісус, Пророк із Назарета Галилейського.
12. Ісус увійшов до храму і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів і ослони тих, що продавали голубів,
13. і каже їм: Написано: Мій дім назветься домом молитви, ви ж робите його печерою розбійників.
14. Приступили до Нього сліпі та кульгаві в храмі, і Він вилікував їх.
15. Архиєреї та книжники, побачивши чуда, які Він творив, і дітей, що вигукували в храмі: Осанна Синові Давидовому,
16. обурилися і сказали Йому: Чи чуєш, що вони кажуть? А Ісус відповів їм: Так. Хіба ви не читали ніколи, що з уст немовлят і тих, що ссуть, здобуду хвалу?
17. Лишивши їх, вийшов геть з міста до Витанії і там замешкав.
18. Уранці, повертаючись до міста, зголоднів.
19. Побачивши одну смоковницю при дорозі, підійшов до неї і нічого на ній не знайшов, крім самого листя, тож сказав їй: Хай довіку не буде з тебе плоду. І смоковниця враз усохла.
20. Учні, побачивши це, здивувалися і кажуть: Як це - смоковниця вмить усохла?
21. У відповідь Ісус сказав їм: Щиру правду кажу вам, якщо матимете віру і не сумніватиметесь, то не тільки зробите те, що зі смоковницею, але коли й цій горі скажете: піднесися і кинься в море - так і станеться.
22. І все, що попросите в молитві з вірою, - одержите.
23. Коли ввійшов Він до храму, приступили архиєреї і старшини народу до Нього, коли навчав, і питають: Якою владою ти це чиниш? І хто тобі дав цю владу?
24. У відповідь Ісус сказав їм: Поставлю і Я вам одне запитання; - якщо на нього відповісте мені, то і Я вам скажу, якою владою це чиню.
25. Хрещення Іванове звідкіля було? З неба чи від людей? Вони міркували між собою: Якщо скажемо: з неба, - скаже нам: то чому ви не повірили Йому?
26. Якщо ж скажемо: від людей, - боїмося народу, бо всі мають Івана за пророка.
27. І відповіли Ісусові і сказали: Не знаємо. Тоді і Він мовив їм: І Я вам не скажу, якою владою це чиню.
28. Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: Дитино іди, попрацюй сьогодні у винограднику.
29. Він у відповідь сказав: Не хочу; а пізніше, розкаявшись, пішов.
30. Приступивши до другого, сказав так само. Той у відповідь сказав: Я іду, пане, але не пішов.
31. Котрий із двох виконав волю батька? Кажуть: Перший. Мовить їм Ісус: Щиру правду кажу вам, що митники й розпусниці випереджають вас у Царстві Божому.
32. Бо прийшов до вас Іван дорогою справедливости, та ви не повірили йому; а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не розкаялися, і потім аби повірити йому.
33. Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, що насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому чавильню, збудував башту, найняв робітників і відійшов.
34. Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узяти плоди свої.
35. Робітники, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням.
36. Тоді він послав інших рабів, численніших від перших, але й з ними вчинили так само.
37. Нарешті послав до них свого сина, кажучи: посоромляться мого сина.
38. Робітники ж, побачивши сина, заговорили між собою: цей - спадкоємець; ходімо убиймо його і матимемо його спадщину;
39. і схопивши його, викинули геть із виноградника та вбили.
40. Тож коли прийде господар виноградника, що зробить тим робітникам?
41. Кажуть йому: Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим робітникам, які віддаватимуть його плоди вчасно.
42. Каже їм Ісус: Чи не читали ви ніколи в Писаннях: Камінь, котрий будівничі відкинули, як непридатний саме він став наріжним: від Господа це сталося і є дивним в у очах наших?
43. Тому це кажу вам, що відбереться від вас Царство Боже і дасться народові, який даватиме його плоди.
44. І хто впаде на цей камінь, розіб'ється, а на кого він упаде, того розчавить.
45. Почувши Його притчі, архиєреї і фарисеї зрозуміли, що говорить про них;
46. і намагалися Його схопити, та злякалися людей, що мали Його за пророка.