- 1. А коли йшов, побачив чоловіка, який був сліпим від народження.
- 2. Запитали його учні його, кажучи: Учителю, хто згрішив, - він чи батьки його, що сліпим народився?
- 3. Відповів Ісус: Ані він не згрішив, ані його батьки; але - щоб виявилися на ньому Божі діла.
- 4. Доки є день, потрібно, щоб робили діла того, хто мене послав; надходить ніч, коли ніхто не зможе робити.
- 5. Поки я є в світі, я є світлом для світу.
- 6. Сказавши це, плюнув на землю, зробив болото із слини й помазав ним очі сліпому
- 7. і сказав йому: Піди вмийся в Силоамській купелі, що в перекладі означає: посланий. Отже, пішов він, умився і прийшов видющим.
- 8. Сусіди й ті, що бачили його раніше, як він був жебраком, казали: Чи це не той, що сидів і жебрав?
- 9. Одні говорили, що це він, інші говорили, що ні, але подібний до нього. Він [же] казав: Це я.
- 10. Тоді випитували в нього: Як тобі відкрилися очі?
- 11. Він відповів: Чоловік, що його звуть Ісусом, зробив болото й помазав мої очі та сказав мені: Іди в [купіль] Силоам і вмийся. Я пішов, умився і я прозрів.
- 12. І запитали в нього: Де він? Каже: Не знаю.
- 13. Ведуть цього, що був колись сліпим, до фарисеїв.
- 14. Того дня, коли Ісус зробив болото й відкрив йому очі, була саме субота.
- 15. Знову запитували його фарисеї, як він прозрів. Він сказав їм: Болото поклав мені на очі, я вмився і бачу.
- 16. Деякі з фарисеїв говорили: Ця людина не від Бога, бо не шанує суботи. Інші казали: Як може грішна людина робити такі чуда? І була між ними суперечка.
- 17. Знову кажуть сліпому: Що ти скажеш про нього, оскільки відкрив твої очі? Він же сказав: Це пророк.
- 18. Але юдеї не повірили в те, що був сліпим і став видющим, доки не покликали батьків цього вилікуваного
- 19. й не запитали їх, кажучи: Чи це ваш син, про якого ви кажете, що народився сліпим? Як же він тепер бачить?
- 20. Відповіли [їм] його батьки і сказали: Знаємо, що він наш син, що народився сліпим,
- 21. а чому тепер бачить, - не знаємо, або хто відкрив йому очі, - ми не знаємо. Він дорослий, його й запитайте; хай говорить сам за себе.
- 22. Отаке сказали його батьки, бо боялися юдеїв; юдеї вже були змовилися, що коли хто визнає його за Христа, - та й буде відлучений того від синаґоґи.
- 23. Ось чому його батьки сказали: Він дорослий, тож самого його запитайте.
- 24. Отже, вдруге покликали чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай славу Богові. Ми знаємо, що той чоловік грішний.
- 25. У відповідь він сказав: Чи він є грішником, - не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу.
- 26. [Ще раз] запитали його: Що він тобі зробив? Як відкрив твої очі?
- 27. Відповів їм: Я вам уже сказав - і ви не вислухали. Що іще хочете почути? Чи й ви хочете стати його учнями?
- 28. І нарікали на нього, кажучи: Це ти його учень, а ми учні Мойсея.
- 29. Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог, а цього ми не знаємо, звідки він.
- 30. Чоловік сказав їм у відповідь: Дивно, що ви не знаєте, звідки він, а він відкрив мої очі.
- 31. Адже відомо, що грішників Бог не слухає, але коли хто Бога шанує і чинить його волю, - того він слухає.
- 32. Споконвіку не чувано, щоб хтось відкрив очі тому, хто народився сліпим.
- 33. Якби він не був від Бога, то не міг би зробити нічого.
- 34. А вони йому у відповідь сказали: Ти весь у гріхах народився - і ти ще нас учиш? І вигнали його геть.
- 35. Почувши, що його вигнали геть, Ісус знайшов його і сказав [йому]: Чи віриш ти в Людського Сина?
- 36. Цей у відповідь сказав: А хто він, Господи, щоб я увірував у нього?
- 37. Ісус сказав йому: І ти його бачив, оце він говорить із тобою.
- 38. Він же сказав: Вірую, Господи, і вклонився йому.
- 39. І сказав Ісус: На суд я прийшов у цей світ, - щоб сліпі бачили, а видющі стали сліпими.
- 40. Почули це деякі фарисеї, що були з ним, і сказали йому: Чи й ми сліпі?
- 41. Сказав їм Ісус: Якби ви були сліпими, то не мали б гріха; але ви кажете, що бачите, - тож гріх ваш залишається на вас.
Ничего нет для сопоставления.
