- 1. І глаголав Господь всї словеса оцї, глаголючи:
- 2. Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з Египту, із дому невольницького.
- 3. Нехай не буде в тебе богів инших перед моїм лицем.
- 4. Не робити меш собі ваяного кумира чи подобини того, що на небесах у горі, і того, що на землї внизу, і того, що в водах і попід землею.
- 5. Щоб не припадав ниць перед ними і не служив їм; бо я Господь, Бог твій, ревнивий Бог, що караю беззаконнє отецьке на дїтях у третьому, і четвертому родї тих, що ненавидять мене.
- 6. І роблю добро тисячами родів тих, що люблять мене і допильновують заповідей моїх.
- 7. Не призивати меш імени Господа, Бога твого, марно. Бо не вважати ме Господь безвинним того, хто призиває імя його марно.
- 8. Памятай день субітнїй, щоб сьвятити його.
- 9. Шість день можна тобі працювати й робити всяке дїло твоє.
- 10. День же семий субота Господеві, Богу твойму.
- 11. Бо шість день творив Господь небеса і землю, море й усе, що в їх, і перестав дня семого; тим благословив Господь субітнїй день і осьвятив його.
- 12. Шануй батька твого й матїр твою, щоб довголїтен був ти на землї, що Господь, Бог твій, дасть тобї.
- 13. Не вбивати меш.
- 14. Не прелюбкувати меш.
- 15. Не красти меш.
- 16. Не сьвідкувати меш льживо на близького твого.
- 17. Не поривати меш очей на хату близнього твого; не поривати меш очей на жену його, нї на раба його, нї на рабиню його, нї на скотину його, нї на осла його, нї на що, що є близьнього твого.
- 18. І вбачали всї люде громуваннє й блискавицї, і гук роговий, і гору димуючу, і вбачаючи відступили назад і стояли оддалеки.
- 19. І мовляли вони Мойсейові: Розмовляй сам із нами, дак ми слухати мемо, та нехай не розмовляє з нами Бог, ато повміраємо.
- 20. І рече Мойсей людям: Не бійтесь; бо щоб випробувати вас, прийшов Бог, і щоб страх його був перед лицем вашим, щоб ви не согрішали.
- 21. І постали люде оддалеки; а Мойсей приступив до темряви, де Бог.
- 22. І рече Господь Мойсейові: Тако промовиш до синів Ізрайлевих: Бачили ви, що з небес я розмовляв із вами.
- 23. Не робити мете передо мною богів срібних, і богів золотих не робити мете собі.
- 24. Жертівника з землї спорудиш менї, і приносити меш всепалення твої, і мирні жертви твої, і дрібну скотину твою і воли твої; на всякому врочищі, де поставлю память іменї мого, приходити му до тебе й благословляти му тебе.
- 25. Коли ж із каменя споруджувати меш менї жертівника, не споруджуй із тесаного каменя; бо різцем твоїм ти махнеш над їм, та й опоганиш його.
- 26. Тако ж не сходити меш по сходах до жертівника мого, щоб не відкрилась над ним нагота твоя.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Вихід > Глава 20