Глава 49

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
  • 1. Проводиреві хора, для синів Корея, псальма. С лухайте се, всї народи; почуйте всї люде на землї.
  • 2. Сини людські як і сини мужів - старшин, разом багаті і вбогі.
  • 3. Уста мої скажуть мудре слово, і думкою серця мого помножу розум.
  • 4. Прихилю ухо моє до притчі, при гуслях відкрию загадку мою:
  • 5. Чому б то мусїв я боятись в день лиха, як обгорне мене несправедливість тих, що на здогін за мною,
  • 6. Котрі вповають на свої достатки, і великостю багацтва свого величаються.
  • 7. Нїколи не здолїє чоловік спасти брата свого, і не зможе дати викуп за него,
  • 8. (Бо дороге спасеннє душі їх, і тому мусить понехати на віки.)
  • 9. Щоб він жив на віки, і не бачив зотлїння.
  • 10. Бачить бо він, що розумні вмирають, що дурень і безумний разом пропадають, і достатки свої другим лишають.
  • 11. В них на думцї, що доми їх вічно стоять, і що домівки їх з рода в рід; вони називають країни своїми іменами.
  • 12. Але ж чоловік, що живе в повазї, не зостанеться; він зрівняється скоту, що на зарізь.
  • 13. Ся дорога для глупоти їх; а ті, що після них приходять, любуються їх думкою.
  • 14. Кладуть їх, як овець, в підземну країну, а смерть пасе їх; аж поки вранцї возьмуть верх над ними праведні, і підземна країна пожере постать їх, кожного далеко від домівки його.
  • 15. Та Бог спасе душу мою з рук підземної країни; він бо прийме мене.
  • 16. Не лякайся, коли чоловік обогатїє, коли зросте слава дому його.
  • 17. Бо, вмерши, не возьме нїчого з собою; не піде з ним пиха його до гробу.
  • 18. Чи він благословив душу свою за життя свого, і будуть люде славити тебе за те, що ти твориш добро собі,
  • 19. То все таки прийде вона до рідних батьків своїх; нїколи вже не побачать вони сьвітла.
  • 20. Чоловік, що має повагу, а розуму не має, зрівняється скоту, що на зарізь.