- 1. Проводиреві хора: Псальма Давидова. На тебе вповаю, Господи; не дай менї осоромитись по віки; по твоїй справедливостї спаси мене.
- 2. Нахили до мене ухо твоє, спаси мене скоро! Будь менї баштою, домом оборонним, щоб спасти мене!
- 3. Ти бо єси скеля моя, башта моя, і задля імени твого веди мене й навчай мене.
- 4. Виведи мене з сїтки, що тайно заставили її на мене; ти бо єси твердиня моя.
- 5. В руки твої віддаю духа мого; ти ізбавив мене, Господи, Боже правди!
- 6. Зненавидїв я тих, що вважають на божища нїкчемні; я ж вповав на Господа.
- 7. Зрадїю серцем і звеселюся задля милосердя твого; бачивши горе моє, ти знав тїсноту душі моєї,
- 8. І не віддав мене ворогові в руки, поставив ноги мої на широкому просторі.
- 9. Змилуйся надо мною, Господи! Бо я в тїснотї; із журби запались очі мої, душа моя і внутро моє.
- 10. Бо в горю нидїє життє моє, і лїта мої в зітханню; в несправедливостї ізнемоглась сила моя, і костї мої струпішіли.
- 11. Став я посьміховиском не то що для всїх ворогів моїх, а й надто ще більше для сусїдів моїх, і страшилом для знакомих моїх; хто бачить мене на улицї, той втїкає від мене.
- 12. Забуто мене в серцї, як помершого; став я наче розбита посудина.
- 13. Чув бо я брехню від багацько людей - кругом пострах - як всї змовлялись проти мене; вони чигали на життє моє.
- 14. Я ж, я вповав на тебе, Господи, я казав: ти єси Бог мій!
- 15. Днї мої в руках твоїх; вирятуй мене з рук ворога мого і від гонителїв моїх!
- 16. Сьвіти лицем твоїм на слугу твого, спаси мене по милостї твоїй!
- 17. Господи, не допусти сорому на мене, бо я призвав тебе на поміч! Побий соромом беззаконних, нехай в пеклї нїміють!
- 18. Зацїпи уста брехливі, що в гордостї і зневазї верзять мерзоту проти праведника!
- 19. Як велика доброта твоя, що зберіг єси для боящихся тебе, що явив перед синами людськими людям, що вповають на тебе.
- 20. Ти сховаєш їх у сховку перед лицем твоїм від заговорів людських; ти сховаєш їх у домівцї від язиків сварливих.
- 21. Благословен Господь! Бо чудно явив він на менї милість свою в оборонному містї.
- 22. Сказав я, правда, в переляку: Я відлучений від очей твоїх; та все ж таки ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.
- 23. Полюбіть Господа, всї його праведні! Вірних сохранить Господь, а сповна відплатить тому, хто живе в гординї.
- 24. Будьте сильні і майте в серцї одвагу, ви всї, що вповаєте на Господа.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Псалми > Глава 31
