Глава 4

  • 1. Тодї повів Ісуса дух у пустиню на спокусу дияволську.
  • 2. І постив він сорок днїв і сорок ночей, потім забажав їсти.
  • 3. І прийшовши спокусник до Него, каже: Коли ти Син Божий, звели сим камінням зробитись хлїбом.
  • 4. Він же, озвавшись, сказав: Писано: Не самим хлїбом жити ме чоловік, а кожним словом, що виходить із уст Божих.
  • 5. Тодї диявол бере Його в сьвятий город, і ставить Його на церковнім крилї,
  • 6. і каже до Него: Коли ти Син Божий, кинь ся вниз, писано бо: Що накаже про Тебе ангелам своїм, і на руках понесуть Тебе, щоб не вдаривсь часом об камїнь ногою Твоєю.
  • 7. Рече йому Ісус: Писано знов: Не спокушуй Господа Бога твого.
  • 8. Знов бере Його диявол на гору височенну, й показує Йому всї царства на сьвітї й славу їх;
  • 9. і каже до Него: Оце все дам тобі, коли, припавши, поклониш ся менї.
  • 10. Рече тодї йому Ісус: Геть від мене, сатано! писано бо: Господу Богу твоєму кланяти меш ся, і Йому одному служити меш.
  • 11. Зоставив тодї Його диявол, і ось ангели приступили й служили Йому.
  • 12. Як же почув Ісус, що Йоана видано, то перейшов у Галилею;
  • 13. і, покинувши Назарет, пійшов і пробував у Капернаумі, що при морю, у гряницях Завулона та Нефталима:
  • 14. щоб справдилось слово Ісаїї пророка, глаголючого:
  • 15. Земля Завулон і земля Нефталим, на морському шляху, за Йорданом, Галилея поганська;
  • 16. люде сидячі в темряві побачили сьвітло велике, й тим, що сидять у країнї й тїнї смертній, засяло сьвітло.
  • 17. З того часу почав Ісус проповідувати й глаголати: Покайтесь, наближилось бо царство небесне.
  • 18. І, йдучи Ісус попри море Галилейське, побачив двох братів, Симона, званого Петром, та Андрея, брата його, що закидали невід у море; були бо рибалки.
  • 19. І промовив до них: Ідїть за мною, то зроблю вас ловцями людськими.
  • 20. Вони ж зараз, покинувши неводи свої, пійшли слїдом за Ним.
  • 21. І, йдучи звідтіля, побачив инших двох братів, Якова Зеведеєвого та Йоана, брата його, у човнї з Зеведеєм, батьком їх, як налагоджували неводи свої; і покликав їх.
  • 22. Вони ж зараз, покинувши човен і батька свого, пійшли слїдом за Ним.
  • 23. І ходив Ісус по всїй Галилеї, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, та сцїляючи всякий недуг і всякі болестї поміж людьми.
  • 24. І розійшлась чутка про Него по всїй Сирщинї; й приводжено до Него всїх недужнїх, що болїли всякими болещами та муками, й біснуватих, і місячників, і розслаблених; і сцїляв їх.
  • 25. І йшло за Ним пребагато народу з Галилеї, й з Десятиграду, й з Єрусалиму, й з Юдеї, й зза Йордану.