Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Новий Завіт > Євангелия від сьв. Маттея > Глава 25

Глава 25

1. Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.
2. Пять же були з них розумні, а пять необачні.
3. Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.
4. Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.
5. Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.
6. О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
7. Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.
8. Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.
9. Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.
10. Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.
11. Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
12. Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
13. Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
14. Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
15. і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
16. Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
17. Так само й той, що два, придбав і він других два.
18. Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
19. По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
20. І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
21. Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
22. Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
23. Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
24. Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
25. і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
26. Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
27. так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
28. Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
29. Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
30. І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
31. Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
32. і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
33. і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
34. Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
35. Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
36. нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
37. Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
38. Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?
39. Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
40. І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
41. Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
42. бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
43. був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не з'одягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
44. Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
45. Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
46. І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.