- 1. Стало ся ж в Ікониї, увійшли вони вкупі в Жидівську школу, і промовляли так, що увірувало велике множество і Жидів і Єленян.
- 2. Невірні ж Жиди підіймали й озлобляли душі поган на братів.
- 3. Доволї ж часу пробували вони, одважно промовляючи про Господа, що сьвідкував словом благодати своєї, і давав, щоб ознаки та чудеса робились руками їх.
- 4. Та роздїлилась громада городська, і одні були з Жидами, а другі з апостолами.
- 5. Як же підняв ся заколот поган та Жидів з князями їх, щоб зневажати і покаменувати їх,
- 6. вони довідавшись, повтїкали в городи Ликаонські, Листру та Дервию, і в околицю,
- 7. і там благовіствували.
- 8. А один чоловік у Листрі сидїв нездужавши ногами, кривий бувши від утроби матери своєї, котрий нїколи не ходив.
- 9. Сей слухав, як Павел говорив; а той подививсь на него і, постерігши, що має віру, щоб одужати,
- 10. рече голосом великим: Стань просто на ноги твої. І підскочив і ходив.
- 11. Народ же, видївши, що зробив Павел, підняв голос свій, говорячи по ликаонськи: Боги, уподобившись людям, зійшли до нас.
- 12. Назвали ж Варнаву Зевесом, а Павла Гермесом; бо він був проводирем слова.
- 13. Жерець же (ідола) Зевеса, що був перед городом їх, привівши воли з вінками до воріт, хотїв зробити посьвят разом з народом.
- 14. Почувши ж апостоли Варнава та Павел, роздерли одежу свою, і вбігли, покликуючи, між народ,
- 15. і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуємо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них.
- 16. Він у минувші часи попустив усїм поганам ходити дорогами їх.
- 17. Тільки ж не оставляв себе без сьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші.
- 18. І, се говорячи, ледве впинили народ, щоб не приносили їм посьвяту.
- 19. Прийшли ж з Антиохиї та Ікониї Жиди, і наустивши народ, і вкаменувавши Павла, виволїкли геть з города, думаючи, що він умер.
- 20. Як же обступили його ученики, уставши ввійшов у город, а назавтра вийшов з Варнавою в Дервию.
- 21. І благовіствувавши городу сьому, і навчивши многих, вернулись вони в Листру, і Іконию, і Антиохию,
- 22. укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.
- 23. Рукоположивши ж їм пресвитерів по церквах і помолившись з постом, передали їх Господеві, в котрого увірували.
- 24. І, перейшовши Писидию, прийшли в Памфилию.
- 25. А глаголавши в Пергиї слово, прийшли в Аталию,
- 26. а з відсіля поплили в Антиохию, звідкіля були передані благодатї Божій на дїло, котре сповнили.
- 27. Прибувши ж та зібравши церкву, оповідали все, що зробив Бог з ними, і як Він відчинив поганам двері віри.
- 28. Пробували ж там час немалий з учениками.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Новий Завіт > Діяння Сьвятих Апостолів > Глава 14
