Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Новий Завіт > До Римлян Посланнє сьв. Ап. Павла > Глава 2

Глава 2

1. Тим без оправдання єси, всякий чоловіче, що судиш; у чому бо судиш другого, себе осуджуєш; те ж бо саме робиш, судячи (другого).
2. Знаємо ж, що суд Божий по істинї на тих, що роблять таке.
3. Чи думаєш же, чоловіче, судячи того, хто таке робить, і роблячи те ж саме, що ти втечеш од суду Божого?
4. Або богацтвом благости Його та вдержливости та довготерпіння погорджуєш? не знаєш, що благость Божа до покаяння тебе веде?
5. По жорстокости ж твоїй і непокаянному серцю збираєш собі гнїв на день гнїву і відкриття праведного суду Бога,
6. котрий віддасть кожному по дїлам його:
7. тим, що терпіливостю в доброму дїлї шукають слави, та чести, та нетлїння - життє вічне;
8. а которі сварливі і противлять ся істинї, корять ся ж неправдї, (тим) ярость та гнїв.
9. Горе й тїснота на всяку душу чоловіка, що робить лихе, Жидовина перше, та й Грека;
10. слава ж, честь і впокій усякому, хто робить добре, Жидовинові перше, та й Грекові.
11. Нема бо в Бога вважання на лиця.
12. Скільки бо без закону згрішило, (стільки їх) без закону й погине; а скільки в законї згрішило, (стільки їх) законом суд прийме
13. (Не слухателї бо закону праведні перед Богом, а чинителї закону оправдять ся.
14. Коли бо погане, не маючи закону, по природї законне чинять, то вони, закону не маючи, самі собі закон:
15. вони показують дїло законне, написане в серцях їх, як сьвідкує совість їх, і між тим думки їх одна другу осуджують, або оправдують);
16. в день, коли судити ме Бог тайни людські, по благовістю моєму, через Ісуса Христа.
17. Ось ти Жидовин звеш ся, і почиваєш на законї, і хвалиш ся Богом,
18. і розумієш волю (Його), і розпізнаєш (що єсть) лучче, навчаючись із закону;
19. і вповаєш на себе, що ти проводир слїпим, сьвітло тим, що в темряві,
20. наставник незмислям, учитель малолїткам, мавши образ розуму і істини в законї.
21. Навчаючи ж иншого, себе не навчаєш? проповідуючи не красти, сам крадеш?
22. говорячи, щоб не робили перелюбу, робиш перелюб? гидуючи ідолами, крадеш сьвяте?
23. ти, що хвалиш ся законом, переступом закону Бога зневажаєш?
24. Імя бо Боже через вас хулить ся між поганами, яко ж писано.
25. З обрізання бо є користь, коли чиниш закон; коли ж ти переступник закону, обрізаннє твоє сталось необрізаннєм.
26. Коли ж необрізаний хоронить установи закону, чи необрізаннє його за обрізаннє не полїчить ся?
27. І осудить необрізаннє по природї, котре сповняє закон, тебе, котрий з писаннєм і обрізаннєм переступник єси закону.
28. Не той бо, хто явно (такий) єсть Жидовин, і не те, що явно по тїлу, обрізаннє,
29. а котрий потай, (той) Жидовин, і обрізаннє (єсть обрізаннє) серця в дусї, (а) не в писанню; йому ж похвала не від людей, а від Бога.