Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Новий Завіт > До Жидів Посланнє сьв. Ап. Павла > Глава 5

Глава 5

1. Всякий бо архиєрей, із людей узятий, для людей поставляєть ся на служеннє у тому, що Боже, щоб приносив дари і жертви за гріхи,
2. котрий би міг болїти серцем за нетямущих і заблуджених, бо й сам обложений немощею;
3. і ради того мусить, як за людей, так за себе приносити за гріхи.
4. І нїхто сам по собі не приймає чести, а хто покликаний од Бога, яко ж і Аарон.
5. Так і Христос не сам себе прославив бути архиєреєм, а Той, хто глаголав до Нього: "Син мій єси Ти, я сьогоднї породив Тебе."
6. Яко ж і инде глаголе: "Ти єси священик по вік по чину Мелхиседековому."
7. Котрий за днїв тїла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, з великим голосїннєм і слїзми, і почуто Його за страх (Його перед Богом).
8. Хоч і Син Він був, тільки ж навчивсь послуху через те, що терпів,
9. і, звершившись, ставсь усїм, що слухають Його, причиною спасення вічнього,
10. і названий від Бога архиєреєм по чину Мелхиседековому.
11. Про котрого маємо велике слово, та важко його висловити; тому що ви немочні стали слухом:
12. Бо коли вам годилось би бути учителями задля (часу), знов треба, щоб вас учено первих початків словес Божих, і стались такими, котрим треба молока, а не кріпкої пищі.
13. Усякий бо, що вживає (саме) молоко, (ще) несьвідомий у слові правди, бо він малолїток.
14. Звершеним же тверда пища, маючим чувства вправлені довгою наукою до розсуджування добра і зла.