Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Старий Завіт > Псалми > Глава 68

Глава 68

1. Для дириґента хору. На спів "Лілеї". Давидів.
2. Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
3. Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!
4. Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...
5. Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!
6. Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!
7. Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів,
8. бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...
9. Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
10. бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
11. і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...
12. За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:
13. про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...
14. А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
15. визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!
16. Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!
17. Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,
18. і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,
19. наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...
20. Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!
21. Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!
22. І жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...
23. Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
24. бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
25. Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
26. Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
27. Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...
28. Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
29. нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...
30. А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,
31. і я піснею буду хвалити Ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!
32. І буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
33. Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,
34. бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!
35. Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
36. бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,
37. і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить Ім'я Його, житимуть в нім!