- 1. Для дириґента хору. На спів "Лілеї". Давидів.
- 2. Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
- 3. Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!
- 4. Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...
- 5. Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!
- 6. Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!
- 7. Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів,
- 8. бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...
- 9. Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
- 10. бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
- 11. і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...
- 12. За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:
- 13. про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...
- 14. А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
- 15. визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!
- 16. Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!
- 17. Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,
- 18. і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,
- 19. наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...
- 20. Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!
- 21. Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!
- 22. І жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...
- 23. Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
- 24. бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
- 25. Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
- 26. Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
- 27. Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...
- 28. Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
- 29. нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...
- 30. А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,
- 31. і я піснею буду хвалити Ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!
- 32. І буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
- 33. Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,
- 34. бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!
- 35. Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
- 36. бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,
- 37. і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить Ім'я Його, житимуть в нім!
Ничего нет для сопоставления.
