Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Старий Завіт > Псалми > Глава 101

Глава 101

1. Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.
2. Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!
3. Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
4. Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...
5. Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...
6. Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...
7. Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
8. Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...
9. Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
10. І попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
11. через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...
12. Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
13. А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.
14. Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,
15. бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
16. І будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.
17. Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
18. До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
19. Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,
20. бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
21. щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
22. щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,
23. коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
24. Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...
25. Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.
26. Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,
27. позникають вони, а Ти будеш стояти... І всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...
28. Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!
29. Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!