Глава 105

  • 1. Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
  • 2. Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?
  • 3. Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!
  • 4. Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,
  • 5. щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!
  • 6. Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...
  • 7. Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.
  • 8. Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
  • 9. Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...
  • 10. І Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,
  • 11. і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!
  • 12. Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.
  • 13. Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,
  • 14. і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,
  • 15. і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...
  • 16. Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.
  • 17. Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,
  • 18. і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...
  • 19. Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,
  • 20. і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,
  • 21. забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
  • 22. у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...
  • 23. І сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!
  • 24. Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,
  • 25. і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.
  • 26. І Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,
  • 27. і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!
  • 28. І служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,
  • 29. і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!
  • 30. І встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,
  • 31. і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
  • 32. І розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,
  • 33. бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...
  • 34. Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,
  • 35. і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.
  • 36. І божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...
  • 37. І приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,
  • 38. і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. І через кривавий переступ земля посквернилась,
  • 39. і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...
  • 40. І проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,
  • 41. і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,
  • 42. і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...
  • 43. Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!
  • 44. Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,
  • 45. і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
  • 46. і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!
  • 47. Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
  • 48. Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й навіки! І ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!