- 1. По ночах на ложі своїм я шукала того, кого покохала душа моя... Шукала його, та його не знайшла...
- 2. Хай устану й нехай я пройдуся по місті, хай на вулицях та на майданах того пошукаю, кого покохала душа моя! Шукала його, та його не знайшла...
- 3. Спіткали мене сторожі, що по місті проходять... Чи не бачили часом того, кого покохала душа моя?
- 4. Небагато пройшла я від них, та й знайшла я того, кого покохала душа моя: схопила його, й не пустила його, аж поки його не ввела у дім неньки своєї, та в кімнату тієї, що в утробі носила мене!...
- 5. Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...
- 6. Хто вона, що виходить із пустині, немов стовпи диму, окурена миррою й ладаном, всілякими пахощами продавця?
- 7. Ось ложе його, Соломонове, шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!
- 8. Усі вони мають меча, усі вправні в бою, кожен має свого меча при своєму стегні проти страху нічного.
- 9. Ноші зробив собі цар Соломон із ливанських дерев:
- 10. стовпці їхні зробив він із срібла, а їхне опертя золоте, пурпурове сидіння, їхня середина вистелена коханням дочок єрусалимських!...
- 11. Підіть і побачте, о дочки сіонські, царя Соломона в вінку, що ним мати його увінчала його в день весілля його та в день радости серця його!
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Старий Завіт > Пiсня над пiснями > Глава 3
