- 1. Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,
- 2. і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
- 3. і всі їли ту саму поживу духовну,
- 4. і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!
- 5. Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.
- 6. А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.
- 7. Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.
- 8. Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.
- 9. Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.
- 10. Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.
- 11. Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.
- 12. Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
- 13. Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.
- 14. Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.
- 15. Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я.
- 16. Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?
- 17. Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
- 18. Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?
- 19. Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
- 20. Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.
- 21. Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.
- 22. Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?
- 23. Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!
- 24. Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!
- 25. °жте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,
- 26. Бо Господня земля, і все, що на ній!
- 27. Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
- 28. Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
- 29. Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
- 30. Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я?
- 31. Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!
- 32. Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,
- 33. як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Новий Завіт > 1-е до коринтян > Глава 10