- 1. Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!
- 2. І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!
- 3. І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!
- 4. Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,
- 5. не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,
- 6. не радіє з неправди, але тішиться правдою,
- 7. усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!
- 8. Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.
- 9. Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;
- 10. коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.
- 11. Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.
- 12. Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.
- 13. А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Новий Завіт > 1-е до коринтян > Глава 13
