- 1. Господь сказав Мойсеєві: «Промов до священиків, Аронових синів, і скажи їм: ніхто з них нехай не осквернює себе померлим із своїх людей,
- 2. хібащо то буде близька родина його, як от мати його, батько його, син його, дочка його, брат: його,
- 3. сестра його - дівиця, що перебуває при нім, що ще не мала чоловіка; задля неї може осквернитись.
- 4. Як він жонатий, то не сміє осквернитися померлим з рідні, опоганюючи себе;
- 5. вони не вистригатимуть лисини на голові в себе, і краю борід своїх не підгтригатимуть, і на тілі в себе не робитимуть нарізок.
- 6. Святими будуть перед своїм Богом і не плюгавитимуть імени Бога свого, бо вони приносять вогняні жертви Господеві, хліб Бога свого, тож і мусять бути святими.
- 7. Повії або знеславленої не братимуть собі за жінку; відпущеної чоловіком теж не братимуть; бо священик посвячений Богові своєму.
- 8. Ти будеш уважати його за святого, бо він приносить хліб Бога твого; святим він буде для тебе, бо святий я, Господь, що освячую вас.
- 9. Коли дочка котрогось священика обезчестить себе розпустою, вона тим знеславить батька свого; вогнем таку спалити.
- 10. А священик, верховний між своїми братами, той, що на голову його злито миро, і що дана йому власть зодягатися в священні шати, не повинен тримати свого волосся розпущеним,роздирати на собі одежі,
- 11. ні наближатися до жадного мерця; навіть ради батька чи матері своєї не буде оскверняти себе.
- 12. Нехай не виходить зо святині, щоб не осквернити святині Бога свого, бо посвячення миром, яким був помазаний для Бога свого, на нім; я - Господь.
- 13. Дівицю візьме собі за жінку.
- 14. Вдовицю, відпущену, знеславлену і розпусницю - цих не братиме, - тільки дівицю зо свого народу мусить узяти собі за жінку;
- 15. і таким робом не знеславить свого потомства серед народу свого, я бо - Господь, що освячую його.»
- 16. Господь сказав Мойсеєві:
- 17. «Промов до Арона так: Ніхто з твого покоління, в прийдешніх родах їхніх, що матиме будь-яку ваду на тілі, нехай не приступає, щоб приносити хліб Бога свого;
- 18. ніхто бо, що матиме якусь ваду, нехай не приступає, як от сліпий, чи кульгавий, чи кирпатий, чи нечумазний;
- 19. або такий, у кого переламана нога, чи переламана рука;
- 20. чи горбатий, чи кволий, чи з більмом на очах, чи коростявий, чи лишаю-ватий, чи з ушкодженими ядрами.
- 21. Ніхто з роду Арона священика, що матиме яку ваду, не може приступити, щоб приносити вогняні жертви Господеві; він має ваду - не приступатиме, щоб приносити хліб Бога свого.
- 22. їсти він може хліб Бога свого, себто з пресвятих і святих дарів.
- 23. Але підходити до завіси й наближатись до жертовника він не сміє, бо має ваду на собі; тож нехай не осквернює святині моєї: я бо - Господь, що освячую їх.»
- 24. Переказав Мойсей усе це Аронові, синам його й усім ізраїльтянам.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Левіт > Глава 21