- 1. Промовив Господь до Мойсея:
- 2. «Накажи синам Ізраїля, щоб принесли тобі чистої олії з розчавлених оливок для світильника, щоб тримати лямпи засвіченими повсякчасно.
- 3. Арон поставить його ззовні завіси завіту в наметі зборів, щоб з вечора до ранку горів перед Господом повсякчасно. Це повсякчасний закон для ваших нащадків.
- 4. На щирозолотому свічнику він порозставляє лямпадки, які горітимуть повсякчасно перед Господом.
- 5. Візьмеш питльованої муки та й спечеш із неї дванадцять коржів, дві десятини ефи кожний,
- 6. і покладеш їх у два ряди, по шість до ряду, на чистому столі перед Господом;
- 7. а на кожен ряд покладеш чистого ладану, що буде на хлібі як пахощі на спалення перед Господом.
- 8. Що кожної суботи напоготовлятимуть його перед Господом, повсякчасно, як віковічний союз від синів Ізраїля.
- 9. Він (хліб) буде Аронові й синам його, й вони їстимуть його на святому місці, бо, як пресвята річ із вогняних жертв Господеві, належиться йому по віковічному праву.»
- 10. Раз зайшов між синів Ізраїля один, що його мати була ізраїльтянкою, а батько єгиптянином, то зчинилась у таборі суперечка між сином ізраїльтянки та одним ізраїльтянином.
- 11. І став син ізраїльтянки хулити ім'я (Господа) і клясти його. І приведено його до Мойсея. Мати ж його звалась Шеломіт, дочка Діврі, з покоління Дана.
- 12. І віддано його під сторожу, поки Мойсей не об'явить їм, що валить Господь.
- 13. І Господь сказав Мойсеєві:
- 14. «Виведи богохульника поза табір, і нехай усі, хто чув, покладуть свої руки йому на голову, і нехай уся громада його каменує.
- 15. До синів же Ізраїля промовиш: Хоч хто б то був, що клястиме Бога свого, понесе кару за свій гріх.
- 16. Хто хулить ім'я Господнє, того скарати смертю, вся громада нехай каменує його; чи приходень, чи тубілець, як хулитиме Ім'я, мусить умерти.
- 17. Хто вбив би на смерть яку людину, його треба скарати смертю.
- 18. Хто вб'є яку скотину, мусить за неї віддати, скотину за скотину.
- 19. Хто зранить свого ближнього, - що вчинив він, те й йому нехай учинять.
- 20. Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; яке ушкодження він заподіяв людині, такого нехай завдадуть йому.
- 21. Хто вб'є скотину, мусить за неї повернути; хто вб'є людину, мусить бути скараний смертю.
- 22. Одно право буде в вас, так для приходня, як і для тубільця; я бо - Господь, Бог ваш.»
- 23. І коли Мойсей об'явив це синам Ізраїля, вони вивели богохульника поза табір та й укаменували його. І вчинили сини Ізраїля так, як заповідав Господь Мойсеєві.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Левіт > Глава 24