Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Второзаконня > Глава 1

Глава 1

1. Ось слова, що їх промовив Мойсей до всього Ізраїля по той бік Йордану, в пустині, в Араві, проти Суфу, між Параном і Тофелем, Ливаном, Хацеротом і Ді-Загавом;
2. одинадцять день ходи від Хорива до Кадеш-Барне, дорогою через Сеїр-гори.
3. В сороковому році, в одинадцятому місяці, в перший день місяця Мойсей сказав до синів Ізраїля все, що Господь заповідав йому про них;
4. після того, як побив Сихона, аморійського царя, що жив у Хешбоні, та Ога, башанського царя, що жив у Аштароті біля Едреї.
5. По тому боці Йордану, в Моав-землі, почав Мойсей викладати цей закон, кажучи:
6. «Господь Бог наш промовив до нас на Хориві так: Доволі довго ви побули під цією горою.
7. Оберніться й рушайте: ідіть в аморійські гори й у всі сусідні краї; у степ, у гори й у долини, на південь і на берег моря, в край ханаанян і до Ливану, аж до великої ріки, ріки Ефрат.
8. Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що оддасть їм і потомкам їхнім.
9. Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі.
10. Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні.
11. Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам.
12. Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари?
13. Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами.
14. І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити.
15. Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п'ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь.
16. Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем.
17. Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого; нікого не страхайтеся, бо суд - Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю.
18. І заповідав я вам того часу все, що ви мали чинити.
19. Ми рушили від Хориву і перейшли всю оту, що ви бачили, велику й страшну пустиню, по дорозі до аморійських гір, та й прибули, як заповідав нам Господь, Бог наш, аж до Кадеш-Барне.
20. І промовив я до вас: Дійшли ви аж до гір аморійських, що їх Господь, Бог наш, хоче нам дати.
21. Глянь, Господь, Бог твій, дає тобі в посідання цю землю; іди, займи її, як обіцяв тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійся, не падай духом.
22. Та ви всі приступили до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони розгледіли нам ту землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись і на які міста йти нам.
23. Подобалася мені ваша рада; і я вибрав з-поміж вас дванадцять чоловік, по чоловіку від покоління.
24. Пустились вони в дорогу й зійшли в гори та й дійшли до Ешкол-долини й розвідали її.
25. Вони, набравши з собою плодів землі, принесли їх до нас і дали нам таку вістку: Добра земля, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.
26. Та ви не схотіли йти і противилися слову Господа, Бога вашого;
27. і стали нарікати по ваших наметах та й промовляти: З ненависти до нас вивів нас Господь із Єгипетської землі, щоб віддати нас у руки аморіям та й вигубити нас.
28. І куди ж ото ми йдемо? Наші брати відняли в нас відвагу, коли сказали: люд, мовляв, там численніший та дебеліший за нас, міста великі й укріплені під небо, ба - навіть синів Анака ми бачили там!
29. А тоді я промовив до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!
30. Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він сам воюватиметься за вас, цілковито, як це він учинив був з вами в Єгипетській землі перед вашими очима;
31. та й у пустині, де ти бачив, як Господь, Бог твій, ніс тебе, як чоловік носить свого сина, на всьому шляху, що ви його пройшли, заки дійшли до цього місця.
32. Та ви, не зважаючи на те, не хотіли вірити Господеві, Богові вашому,
33. який ішов поперед вами в дорозі, щоб піднайти вам місце, де можна вам отаборитись: уночі в полум'ї, щоб показати вам дорогу, якою мали йти, а вдень у хмарі.
34. Коли Господь почув голос ваших розмов, розгнівався й поклявся словами:
35. Ніхто з цих людей, із цього злого роду не побачить тієї доброї землі, що її я поклявся дати вашим батькам,
36. крім Калева, сина Єфунне; він її побачить, і йому дам землю, що по ній ступав він, і його синам, бо він вірно йшов слідами за Господом.
37. Та й на мене через вас розгнівався Господь і сказав: І ти туди не ввійдеш!
38. Ісус Навин, твій слуга, - той увійде туди; йому додай відваги, бо він саме віддасть її у насліддя Ізраїлеві.
39. А ваші немовлятка, про яких ви казали, що стануть здобиччю, і діти ваші, що не вміють ще відрізнити добра від зла, - вони увійдуть туди, їм я дам її, і вони заволодіють нею.
40. Ви ж поверніться й рушайте в пустиню, дорогою до Червоного моря.
41. А ви відказали мені та й промовили до мене: Згрішили ми проти Господа, ми підемо в гори й битимемся, так, як заповідав нам Господь, Бог наш. І підперезав кожен із вас свою зброю, і вам захотілось необдумано пуститися в гори.
42. Але Господь сказав до мене: Промов до них: не йдіть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; то щоб не побили вас вороги ваші!
43. Говорив я до вас, а ви не послухали; ви спротивились Господньому слову і, впершись, пустилися в гори.
44. От і вийшли проти вас аморії, що живуть у тих горах, і гналися за вами роєм та й сікли вас від Сеїру до Хорми.
45. Повернувшися, заходилися ви плакати перед Господом, але Господь не слухав вашого голосу й не зважав на вас.
46. І пробули ви, живучи в Кадеші, довгий час.»