Глава 18

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34
  • 1. «Священики-левіти, все покоління Леві, не матимуть ні частки, ні посілости з Ізраїлем. Вони живитимуться жертвами Господа і його насліддям.
  • 2. Отже, насліддя його не буде між братами; Господь його насліддя, як він це обіцяв йому.
  • 3. Ось права священиків до народу, до тих, що приносять жертву, чи з великорослого, чи з дрібного скоту: вони мусять дати священикові лопатку, обидві щелепи й шлунок;
  • 4. ти даси йому первоплід із твоєї пшениці, з твого нового вина, з твоєї олії й первістки вовни з твоїх овець.
  • 5. Бо його вибрав Господь, Бог твій, з-поміж усіх твоїх поколінь, щоб він стояв на службі в ім'я Господа, він і сини його, по всі дні.
  • 6. А коли прийде левіт за своєю вподобою на місце, що його вибере Господь із котрогось поміж твоїми містами, звідкіля б то не було в Ізраїлі, де він перебував,
  • 7. то він служитиме в ім'я Господа, Бога свого, як і всі брати його, левіти, які стоять перед Господом;
  • 8. вони житимуть з рівної частки, не треба йому продавати даровизни.
  • 9. Як прийдеш у землю, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, не вчися наслідувати гидоту тих народів.
  • 10. Щоб не було в тебе нікого, хто призводив би свого сина чи свою дочку переходити через вогонь; нікого, хто ворожить, або кидає жеребом, або заговорює, або волхвує;
  • 11. або нашіптує, або викликає духів, або віщує, або розпитує мерців.
  • 12. Бо огидний для Господа кожен, хто це робить, і саме за ці гидкі звичаї Господь, Бог твій, проганяє ці народи перед тобою.
  • 13. Ти мусиш бути бездоганний перед Господом, Богом твоїм.
  • 14. Бо народи, яких ти маєш прогнати, слухаються чарівників і ворожбитів, тобі ж Господь, Бог твій, не дозволяє так чинити.
  • 15. Пророка з-поміж вас, з твоїх братів, такого, як я, Господь, Бог твій, настановить тобі; його маєте слухатися.
  • 16. Точнісінько, як ти благав був Господа, Бога твого, на Хорив-горі в день зборів, казавши: О, коли б я вже більш не чув голосу Господа, Бога мого, й не бачив його великого полум'я, щоб не вмерти.
  • 17. Тоді сказав Господь до мене: Добре вони сказали!
  • 18. Я викличу для них з-посеред їхніх братів пророка такого, як ти; я вкладу мої слова йому в уста, й він говоритиме до них все, що йому накажу.
  • 19. А хто не послухається моїх слів, що їх він у моєму імені промовить до них, то жадатиму від того рахунку.
  • 20. А пророк, який насмілився б вістити в моєму імені щось, чого я йому не заповідав, або промовляти в ім'я інших богів, - такому пророкові смерть.
  • 21. А коли скажеш у своєму серці: Якже пізнати нам слово, що його Господь не говорив?
  • 22. Коли пророк промовив у ім'я Господнє, а його слово не збулось і не справдилося - то це слово не від Господа; самовільно відважився пророк говорити: ти його не бійся.»