Глава 31

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56
  • 1. хору. Псалом. Давида.
  • 2. До тебе, Господи, я прибігаю; не дай мені осоромитися повіки, у твоїй справедливості визволь мене!
  • 3. Нахили до мене твоє вухо, спаси мене притьмом, будь скелею прибіжища для мене, твердинею міцною, щоб мене урятувати!
  • 4. Бо ти - скеля моя й моя твердиня, і ради імени твого веди мене та керуй мною.
  • 5. Виведи мене з тенет, що тайно наставлено на мене, бо ти - моє пристановище.
  • 6. В руки твої віддаю я духа мого: ти визволив мене, Господи, вірний Боже.
  • 7. Ти ненавидиш тих, що почитають бовванів нікчемних; а я на Господа уповаю.
  • 8. Радітиму й буду веселитись твоїм милосердям, бо зглянувсь ти над моїм горем, знав душі моєї скорботи
  • 9. і не віддав мене в руки супостата, поставив на широкім місці мої ноги.
  • 10. Змилуйсь надо мною, Господи, бо мені скрутно; з журби виснажилися в мене очі, душа моя й моє нутро.
  • 11. Життя моє виснажується в горі літа мої у стогнанні. У смутку підупала моя сила, і кості мої повисихали.
  • 12. Я став сміховиськом усім моїм противникам і ганьбою моїм сусідам, страховищем моїм знайомим; хто мене бачить надворі, втікає від мене.
  • 13. Мене, немов мерця, забуто в серці; я став, немов розбитий посуд.
  • 14. Бо чув я нашіптування багатьох, страхіття навколо; коли вони разом змовлялися на мене, і замишляли відібрати життя в мене.
  • 15. А я на тебе, Господи, вповаю; кажу: “Ти єси Бог мій!”
  • 16. В руках у тебе моя доля: вирятуй мене з руки ворогів і гнобителів моїх.
  • 17. Освітли світлом твого обличчя слугу твого, спаси мене в твоїм милосерді!
  • 18. Господи, не дай мені осоромитись, до тебе бо взиваю;нехай грішники вкриються соромом, нехай мовчки зійдуть до Шеолу.
  • 19. Нехай заніміють уста брехливі, що на праведного нахабно говорять.
  • 20. Яка велика, Господи, твоя доброта, що її ти зберіг тим, що тебе бояться, і чиниш тим, що до тебе прибігають, перед людськими синами!
  • 21. Ти ховаєш їх у сховку обличчя твого від заговорів людських; ти їх заховуєш у наметі від язиків сварливих.
  • 22. Благословен Господь, бо дивне своє милосердя явив мені в місті-твердині.
  • 23. Я ж у збентеженні моїм промовив: “Відтятий я з-перед твоїх очей!” Та ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.
  • 24. Любіть Господа, усі його святії! Вірних стереже Господь, а гордовитим злишком відплатить.
  • 25. Сміло! І нехай ваше серце буде одважне, ви всі, що уповаєте на Господа.