Глава 10

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51
  • 1. Чому, о Господи, стоїш здалека, ховаєшся під час скорботи?
  • 2. Коли гордує грішник, страждає вбогий і ловиться в лихі задуми, що той намислив.
  • 3. Бо грішний вихваляється бажанням серця свого, і захланний хулить і зневажає Бога.
  • 4. Говорить грішник у своїй буті: “Не буде суду! Нема Бога! Такі й усі думки в нього.
  • 5. Перед ним завжди стелиться щасна дорога. Суди твої далеко геть від нього, усіх противників своїх - він сміхом збуває.
  • 6. Він каже в своїм серці: “Не піддамся! З роду в рід я не зазнаю лиха.”
  • 7. Уста в нього - повні прокльонів, обману і лукавства, а під язиком у нього лихо й переступ.
  • 8. Іде на засідки біля осель, і потайки невинного вбиває, очима так і зорить за нещасним.
  • 9. Він засідає, притаївшись, неначе лев у своїй криївці, він засідає, щоб бідака запопасти, хапає бідолаху й тягне у свою сітку.
  • 10. Зіщулившись, до землі прилягає, і падають нещасні в його кігті.
  • 11. Каже у своїм серці: “Забув Бог, сховав лице своє й нічого вже не бачить.”
  • 12. Устань, Господи Боже, піднеси руку! Не забудь убогих!
  • 13. Чого б безбожник мав зневажати Бога, казати у своєму серці: “Ти не каратимеш ніколи!”
  • 14. Ти дивишся, ти бачиш біль і горе; вони завжди перед тобою. На тебе покладається нещасний, сироті - ти поміч.
  • 15. Зламай лукавому й безбожникові рамено; ти покараєш його злобу, і більш її не буде.
  • 16. Господь - цар на віки вічні, зникли погани з його землі.
  • 17. Почув єси, о Господи, бажання вбогих, їх серце підбадьорив, прихилив твоє вухо,
  • 18. щоб захистити право сироти й пригніченого, щоб земнородний не лякав уже більше.