- 1. Павло, апостол - не від людей і не через посередництво чоловіка, а через Ісуса Христа і Бога Отця, що воскресив його із мертвих,
- 2. і всі брати, що зо мною, Церквам Галати.
- 3. Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
- 4. що дав себе самого за гріхи наші, щоб визволити нас від цього віку злого за волею Бога й Отця нашого,
- 5. якому слава на віки вічні! Амінь.
- 6. Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і перейшли на іншу євангелію;
- 7. не те, щоб вона була справді інша, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити Євангелію Христову.
- 8. Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу, більше за те, ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема!
- 9. Як ми казали перше, так і нині повторяю: Коли хтось вам проповідує іншу Євангелію, ніж ту, що ви прийняли, -нехай буде анатема!
- 10. Хіба я отим запобігаю ласки у людей чи в Бога? Хіба намагаюся людям подобатися? Якби я ще й людям хотів подобатися, я не був би Христовим слугою.
- 11. Звістую вам, брати, що Євангелія, яку я вам проповідував, не є за людською мірою;
- 12. бож я її не прийняв, ані навчився від людини, лише - через об'явлення Ісуса Христа.
- 13. Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, як я несамовито гонив Божу Церкву та руйнував її.
- 14. Я перевищував у юдействі багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків.
- 15. Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю,
- 16. зволив об'явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, то я негайно, ні з ким не радившись,
- 17. ані не подавшися в Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, пішов в Арабію, а потім знову повернувся в Дамаск.
- 18. По трьох роках по тому пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і перебув у нього п'ятнадцять день.
- 19. А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
- 20. Те, що пишу вам, то ось перед Богом, що не обманюю.
- 21. Потім пішов у сторони сирійські та кілікійські;
- 22. на обличчя ж мене не знали Церкви Юдеї, що у Христі.
- 23. Вони лиш чули, що той, хто колись гонив нас, тепер проповідує ту віру, яку колись руйнував,
- 24. і прославляли заради мене Бога.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Новий Завіт > Послання до Галатів > Глава 1