- 1. О нерозумні галати! Хто вас зачарував, вас, перед очима в яких був зображений Ісус Христос розп'ятий?
- 2. Одне лиш хочу від вас знати: Чи ви прийняли Духа завдяки ділам закону, а чи тому, що повірили проповіді?
- 3. Невже бо ви такі безглузді? Почавши духом, завершуєте тепер тілом?
- 4. Невже стільки ви натерпілися марно? Коли б лиш марно!
- 5. Чи ж той, хто подає вам Духа і творить чудеса між вами, чи ж він робить це завдяки ділам закону, а чи тому, що ви повірили проповіді?
- 6. Як Авраам “увірував у Бога, і це було зараховано йому за оправдання”,
- 7. - тож зрозумійте, що тільки віруючі - правдиві сини Авраама.
- 8. Тому й писання, бачивши наперед, що Бог оправдає поган вірою, дало Авраамові цю добру звістку: “У тобі будуть благословенні всі народи.”
- 9. Так, отже, ті, що вірують, благословляться з вірним Авраамом.
- 10. Усі бо, які покликаються на діла закону, - під прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто не пильнує, щоб виконати все, що написано в книзі закону.”
- 11. А що ніхто законом не оправдується перед Богом, то це ясно, бо “праведний з віри буде жити.”
- 12. Закон же не від віри, бо каже: “Хто чинитиме його приписи, той буде ними жити”.
- 13. Христос нас викупив від прокляття закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто висить на дереві”, -
- 14. щоб благословення Авраама перейшло в Ісусі Христі на поган і щоб ми вірою прийняли обіцяного Духа.
- 15. Брати, я говорю по-людському: Навіть людського заповіту, укладеного, як годиться, ніхто не може скасувати чи до нього щось додати.
- 16. Обітниці ж були дані Авраамові та його потомкові. Не сказано: “Потомкам”, немов би про багатьох, лише про одного: “І твоєму потомкові”, яким є Христос!
- 17. Кажу бо це: Завіту, уже затвердженого Богом, закон, що надійшов по чотириста тридцятьох роках, не може скасувати й таким чином зробити недіючою обітницю.
- 18. Бо коли б спадщина була від закону, вона б не була вже від обітниці; Авраамові ж Бог дарував свою ласку через обітницю.
- 19. А що ж тоді закон? Його додано із-за переступів, доки не прийде потомство, якому була дана обітниця, проголошена ангелами через посередника.
- 20. Посередника ж нема, коли є хтось один; а Бог один.
- 21. То хіба закон проти обітниць Божих? Зовсім ні! Було б інакше, якби дано закон, який міг би оживляти. - тоді справді від закону було б оправдання.
- 22. Але Письмо все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця завдяки вірі в Ісуса Христа.
- 23. Раніш, ніж прийшла віра ми були замкнені під охороною закону очікуючи віри, що мала відкритися,
- 24. так що закон був нашим вихователем, аж до Христа, щоб вірою ми оправдалися.
- 25. А як прийшла віра, ми вже не під вихователем.
- 26. Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса.
- 27. Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися.
- 28. Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі.
- 29. А коли ви Христові, то ви потомство Авраама, спадкоємці за обітницею.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Новий Завіт > Послання до Галатів > Глава 3