Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Повторення Закону > Глава 32

Глава 32

1. Послухай небо, і скажу і хай земля почує слова з моїх уст.
2. Хай мої слова вважаються як дощ, і хай мої слова зійдуть як роса, наче зливний дощ на зелень і наче сніг на траву.
3. Бо я закликав імя Господа. Дайте прославу Богові вашому.
4. Бог, правдиві його діла, і всі його дороги суди. Бог вірний, і немає несправедливости. Справедливий і праведний Господь.
5. Згрішили не йому, сплямлені діти, звихнений і розбещений рід.
6. Це так віддаєте ви Господеві, дурний і не мудрий нарід? Чи не сам Він - твій Батько придбав тебе і зробив тебе і створив тебе?
7. Згадайте стародавні дні, пізнайте літа роду родів. Запитай твого батька, і сповістить тобі, твоїх старшин, і скажуть тобі.
8. Коли Найвищий поділив народи, як розсипав синів Адама, поклав границі народам за числом божих синів,
9. і Яків став господньою частю, його народом, Ізраїль - частю його насліддя.
10. Він піддержав його в пустинній землі, в спразі спеки, в безводних місцях. Окружив його і повчив його і оберіг його наче зіницю ока,
11. наче орел, щоб пильнувати своє гніздо і вболівав своїми пташенятами, розпустив свої крила, прийняв їх і підняв їх на свої рамена.
12. Господь єдиний провадив їх, і не було з ними чужого бога.
13. Навів їх на силу землі, наситив їх плодами поля. Ссали мед з каменя і олію з твердого каменя,
14. масло корів і молоко овець з жиром ягнят і баранів, бичачих і козлячих синів з жиром нирок пшениці, і пили кров винограду - вино.
15. І попоїв Яків і наситився, і відштовхнувся улюблений, згрубів, потовстів, розширився. І покинув Бога, що його створив, і відступив від Бога свого спасителя.
16. Розгнівали Мене чужими, їхніми гидотами огірчили Мене.
17. Жертвували демонам і не Богові, богам, яких не знали. Нові, свіжі прийшли, яких не знали їхні батьки.
18. Ти оставив Бога, що породив тебе, і забув Бога, що тебе кормив.
19. І побачив Господь і заревнував і розгнівався через гнів його синів і дочок.
20. І сказав: Відверну від них моє лице, і покажу, що буде з ними в кінці. Бо це розгнузданий рід, сини, яким немає віри в них.
21. Вони роздражнили Мене не богом, розлютили Мене їхніми ідолами. І Я роздражню їх не народом, нерозумним народом розлючу їх.
22. Бо запалав огонь мого гніву, горітиме до аду вдолі, пожере землю і її плоди, запалить основи гір.
23. Зберу на них зло, і мої стріли закінчу в них.
24. Танути будуть від голоду і (будуть) їжею птахів, і упадок неминучий. Пішлю на них зуби звірів, зі злістю тих, що плазують по землі.
25. Зізовні меч позбавить їх дітей, і з кімнати страх. Молодий з дівчиною, той, що ссе з старцем.
26. Я сказав: Розкину їх, заберу в людей їхню память.
27. Тільки через гнів ворогів, щоб не жили довго, і щоб противники спільно не напали, щоб не сказали: Наша рука висока, і не Господь вчинив це все.
28. Бо він нарід що згубив пораду, і немає в них зрозуміння.
29. Не мали розуму це пізнати. Хай збережуть на будучий час.
30. Як один прожене тисячу, і два повернуть до втечі десятки тисяч, якщо Бог не видав їх, і Господь не передав їх?
31. Бо їхні боги не є як Бог наш, а наші вороги нерозумні.
32. Бо їхній виноградник з виноградника Содомів, і їхня лоза з Ґоморри. Їхня китиця - китиця жовчі, гроно їхньої гіркоти.
33. Їхнє вино зміїний гнів, і невилічимий гадючий гнів.
34. Чи ось це не зібралося у Мене і не запечатане в моїх скарбах?
35. Віддам в день пімсти, в часі, коли спотикнеться їхня нога. Бо день їхньої погибелі близький, і є готовий вам.
36. Бо Господь судитиме свій нарід, і утішиться своїми рабами. Бо побачив їх спараліжованими і послаблими в нападі і обезсиленими.
37. І сказав Господь: Де їхні боги, на яких ви надіялися на них,
38. яких жир жертов їхніх ви їли, і пили вино їхніх жертов? Хай встануть і поможуть вам, і хай будуть вам оборонцями.
39. Гляньте, гляньте, що Я є, і немає Бога за вийнятком Мене. Я забю і вчиню живим, побю і Я вилікую, і немає нікого хто вирве з моїх рук.
40. Бо піднесу до неба мою руку і покленуся моєю правицею і скажу: Я живу на віки,
41. бо вигострю наче блискавку мій меч, і моя рука наповниться суду, і віддам пімсту ворогам, і віддам тим, хто Мене ненавидять.
42. Запаморочу стріли мої в крові, і мій меч зїсть мясо, від крови ранених і полону, від голови володарів ворогів.
43. Розвеселися небо, разом з ним, і хай поклоняться йому всі божі сини. Зрадійте народи, з його народом, і скріпляться в ньому всі божі ангели. Бо мстить кров своїх синів і відомстить і віддасть пімсту ворогам, і віддасть тим, що ненавидять, і Господь очистить землю свого народу.
44. І Мойсей написав цю пісню в тому дні і навчив її ізраїльських синів. І ввійшов Мойсей і сказав всі слова цього закону до уш народу, він та Ісус син Навина,
45. і Мойсей закінчив говорити до всього Ізраїля
46. і сказав до них: Прийміть до серця всі ці слова, які я вам сьогодні заповідаю, які заповісте вашим синам, щоб зберігали і чинили всі слова цього закону.
47. Бо це слово для вас не є порожне, бо це ваше життя, і через це слово довго житимете на землі, до якої ви туди переходите Йордан, щоб унаслідити.
48. І сказав Господь до Мойсея в тім дні, мовлячи:
49. Вийди на цю гору Аварім, гора Навав, яка є в Моавській землі напроти лиця Єрихону, і поглянь на Ханаанську землю, яку Я даю Ізраїльським синам в насліддя,
50. і помри в горі, на яку туди виходиш, і додайся до твого народу, так як помер твій брат Аарон на горі Ор і додався до свого народу,
51. томущо ви не послухались мого слова між ізраїльськими синами при воді спротиву Кадиса в пустині Сін, томущо не освятили Мене в ізраїльських синах.
52. Бо побачиш землю перед собою і туди не ввійдеш.