- 1. Ввійшов же цар та Аман бенкетувати з царицею.
- 2. А цар сказав до Естери в другому дні під час бенкету: Що є царице Естеро, і яке твоє прохання, і яке твоє бажання, і буде тобі аж до половини мого царства.
- 3. І вона, відповівши, сказала: Якщо я знайшла ласку перед царем, хай дана буде душа на моє прохання і мій нарід на моє бажання.
- 4. Бо продані я і мій нарід на знищення і розграбовання і рабство, ми і наші діти на рабів і рабинь, і я незгідна. Бо диявол не гідний царського двору.
- 5. А цар сказав: Хто цей, що відважився зробити це діло?
- 6. А Естера сказала: Чоловік ворог цей поганий Аман. Аман же жахнувся перед царем і царицею.
- 7. Цар встав з бенкету, (пішов) до городу, а Аман благав царицю, бо побачив що він є в біді.
- 8. Цар повернувся з городу, а Аман припав до ліжка благаючи царицю. Сказав же цар: Чи і жінку силує в моїм домі? Аман, почувши, змінив лице.
- 9. Сказав же Вуґатан один з евнухів до царя: Ось і дерево Аман приготовив для Мардохея, що говорив про царя, і в Амана стоїть дерево на пятдесять ліктів. Сказав же цар: Хай буде на ньому повішений.
- 10. І повішено Амана на дереві, яке він приготовив для Мардохея. І тоді цар спинився від гніву.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Естер > Глава 7
