- 1. Не хвалися завтрішним, бо не знаєш, що породить той, що приходить.
- 2. Хай тебе хвалить близький і не твої уста, чужий і не твої губи.
- 3. Камінь тяжкий і пісок тяжкий до ношення, а гнів безумного тяжчий від обох.
- 4. Гнів немилосерний і розлюченість остра, але ревнощі нічого не зносять.
- 5. Кращі є відкриті оскарження ніж скрита любов.
- 6. Вірогіднішими є рани друга ніж добровільні поцілунки ворога.
- 7. Душа що наситилася, гордить крижками меду, а для голодної душі і гірке видається солодким.
- 8. Так як коли птах злетить з власного гнізда, так чоловік піддає себе рабству коли відчужується від власних місць.
- 9. Мирами і винами і ладанами втішається серце, а душа розривається від біди.
- 10. Не остав твого друга чи батьківського друга, а до хати твого брата не ввійди невчасно. Краще близький друг ніж брат, що далеко мешкає.
- 11. Сину, будь мудрий, щоб веселилося моє серце і відверни від себе згірдливі слова.
- 12. Розумний ховається від зла, що надходить, а безумні, прийшовши, придбають кару.
- 13. Скинь твій плащ, бо минув кепкун, який чуже нищить.
- 14. Як хто благословить друга вранці великим голосом, здаватиметься, що він нічим не відрізняється від того, що проклинає.
- 15. В зимовий день краплі викидають чоловіка з його дому, так само і сварлива жінка (виганяє) з власного дому.
- 16. Північний вітер поганий, а іменем називається сприйнятний.
- 17. Залізо острить залізо, а чоловік виострює лице друга.
- 18. Хто насаджує фіґу, їсть її овочі. А хто стереже свого пана, буде в пошані.
- 19. Так як лиця не подібні до лиць, так також серця людей.
- 20. Ад і погибіль не насичуються, так як і неситі очі людей.
- 21. Розпечення - випробовування сріблові і золотові, а чоловік випробовується устами тих, що його хвалять.
- 22. Якщо бичуватимеш безумного засоромлюючи посеред збору, не забереш його безумности.
- 23. Чи знаючи знаєш (число) душ твого стада і наставиш твоє серце до твоїх стад?
- 24. Бо не на віки чоловікові влада і сила, ані не передають (її) з роду в рід.
- 25. Подбай за зелень в полі і пострижеш траву і збери гірську траву,
- 26. щоб ти мав овець на одіж. Шануй рівнину, щоб у тебе були ягнята.
- 27. Сину, маєш від мене слова сильні для твого життя і для життя твоїх слуг.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Приповiстi > Глава 27
