Глава 7

  • 1. коли Я лікував Ізраїль. І відкриється неправедність Ефраїма і злоба Самарії, бо вони чинили брехню. І злодій до нього ввійде рабуючи, злодій в своїй дорозі,
  • 2. щоб співати разом як співаки своїм серцем. Я згадав всі їхні злоби. Тепер їх окружили їхні затії, вони були перед моїм лицем.
  • 3. В їхніх злах вони розвеселили царів і в їхніх неправдах володарів.
  • 4. Всі чужоложники як горіюча піч щоб печенню спечи полумям, від замішання лою, аж доки воно не вкисне.
  • 5. Дні наших царів. Володарі почали злоститися від вина, він простягнув свою руку з поганцями.
  • 6. Томущо їхні серця розгорілися наче піч коли вони лютують, цілу ніч Ефраїм сповнився сном, вранці загорівся був як полумінь огня.
  • 7. Всі загрілися як піч і пожерли їхніх суддів. Всі їхні царі впали, не було в них того, хто закликав до Мене.
  • 8. Ефраїм він замішався в народах, Ефраїм став пляцком, що не обертається.
  • 9. Чужі пожерли його силу, а він не взнав. І в нього виступили сиві волоски, і він не взнав.
  • 10. І впокорена буде гордість Ізраїля перед його лицем, і вони не повернулися до їхнього Господа Бога і не пошукали Його в цьому всьому.
  • 11. І Ефраїм був як нерозумна голубка, що не має серця. Він прикликав Єгипет і вони пішли до ассирійців.
  • 12. Так як ідуть, Я накину на них мою сіть. Так як птахів неба зведу їх, напоумлю їх в слуху їхньої скорботи.
  • 13. Горе їм, бо вони відійшли від Мене. Вони нещасні, бо були нечесні супроти Мене. А Я їх визволив, вони ж сказали проти Мене брехню.
  • 14. І не закричали до Мене їхні серця, але лиш кричали на їхніх ліжках. За пшеницю і вино кроїлися. Вони були Мною напоумлені,
  • 15. і Я скріпив їхні руки, і вони на Мене задумували зло.
  • 16. Повернулися до нічого, стали наче натягнений лук. Їхні володарі впадуть від меча через ненапоумленість їхнього язика. Це їхня гидота в єгипетскій землі.