Глава 3

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3
  • 1. О місто крови, повне неправди, повне неправедности, воно не доторкнеться лову.
  • 2. Голос бичів і голос трясіння коліс і коня, що жене, і колісниці, що відбивається,
  • 3. і вершника, що йде, і блищачого меча і блискучої зброї і множество побитих і падіння тягару. І не було кінця її народам, і знеможуть їхніми тілами
  • 4. від множества розпусти. Гарна розпусниця і мила провідниця чаклунства, що продає народи в своїй розпусті і племена в своїх чарах,
  • 5. ось Я проти тебе, говорить Господь Бог Вседержитель, і відкрию зізаду тебе до твого лиця і народам покажу твій сором і царствам твоє безчестя
  • 6. і вкину на тебе гидоту за твоїми нечистотами і поставлю тебе на притчу,
  • 7. і буде, що кожний хто тебе побачить, піде від тебе і скаже: Нещасна Ніневія. Хто застогне за нею? Звідки шукатиму для неї потіхи?
  • 8. Настрій струни, приготови часть, Амон, що живе в ріках, вода довкруг неї, якої початок море і вода її стіни,
  • 9. і Етіопія її сила і Єгипет, і немає кінця втечі, і лівійці стали її помічниками.
  • 10. І вона піде полоненою в переселення, і її немовлят розібють об початки всіх її доріг, і на все її преславне вкинуть жереби, і всі її вельможі будуть звязані кайданами.
  • 11. І ти опянієш і будеш зневаженою, і ти собі шукатимеш місця від ворогів.
  • 12. Всі твої твердині наче фіґи, що мають сторож. Як їх потрясти, і вони впадуть до уст того, що їсть.
  • 13. Ось твій нарід в тобі як жінки. Твоїм ворогам відкриваючись відкриються брами твоєї землі, огонь пожере твої засуви.
  • 14. Начерпай собі води облоги, скріпи твої твердині, ввійди в глину і будь потоптана в полові, скріпися понад цеглу.
  • 15. Там тебе пожере огонь, тебе вигубить меч, пожере тебе наче саранча, і обтяжить наче гусеницю.
  • 16. Ти помножила твоє купно понад звізди неба. Гусениця саранчі напала і полетіла.
  • 17. Твоє змішання забралося як саранча, як саранча, що сидить на плоті в дні холоду. Сонце зійшло і відлетіло, і не пізналося його місце. Горе їм.
  • 18. Задрімали твої пастухи, цар Ассирії заспав твоїх сильних. Твій нарід пішов в гори, і не було того, хто прийняв би.