- 1. Подивіться, яку любов дав нам Батько, щоб ми звалися Божими дітьми,- і ми такими є. Світ нас не знає, тому що його не пізнав.
- 2. Улюблені, тепер ми Божі діти, але ще не виявилося, що будемо. Знаємо [ж], що коли виявиться, будемо подібними до нього, бо побачимо його так, як є.
- 3. І кожний, хто має цю надію на нього, очищує себе так, як він чистий.
- 4. Кожний, хто чинить гріх, чинить і беззаконня, бо гріх є беззаконня.
- 5. І ви знаєте, що він з'явився, аби взяти [наші] гріхи, а в ньому гріха немає.
- 6. Кожний, хто в ньому перебуває, не грішить. Кожний, хто грішить, не побачив його, і його не пізнав.
- 7. Дітоньки, хай ніхто вас не зводить. Хто чинить правду, той праведний, як праведний він.
- 8. Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому з'явився Божий Син, щоб знищити діла диявола.
- 9. Кожний, хто народився від Бога, не чинить гріха, бо його насіння в ньому перебуває, і не може грішити, бо він від Бога народився.
- 10. У цьому виявляються Божі діти і діти диявола: кожний, хто не чинить справедливости, той не від Бога, як і той, хто не любить свого брата.
- 11. Бо це звістка, яку ви чули від початку, щоб ми любили одне одного,
- 12. не так, як Каїн, що був від лукавого й убив свого брата. З якої причини він забив його? Бо його діла були лукаві, а братові - справедливі.
- 13. Не дивуйтеся, брати [мої], коли світ вас ненавидить.
- 14. Ми знаємо, що ми перейшли від смерти до життя, бо любимо братів. А хто не любить [брата], той перебуває в смерті.
- 15. Кожний, хто ненавидить свого брата, той душегуб. А ви знаєте, що жоден душегуб не має в собі вічного життя, що в ньому перебуває.
- 16. З цього ми пізнали любов, бо він за нас поклав свою душу; і ми маємо класти душі за братів.
- 17. А хто має багатство світу й бачить, що його брат у нестатках, та зачиняє серце своє від нього, то як може Божа любов перебувати в такому?
- 18. Дітоньки [мої], любімо не словом та язиком, але ділом та правдою.
- 19. І з цього довідаємося, що ми від правди, і перед ним заспокоюємо наше серце,
- 20. бо коли звинувачує нас серце, то Бог більший від нашого серця і знає все.
- 21. Улюблені, коли серце наше не звинувачує [нас], маємо сміливість до Бога
- 22. і чого тільки попросимо, одержимо від нього, бо зберігаємо його заповіді і чинимо те, що йому любе.
- 23. І це його заповідь, щоб ми повірили в ім'я його Сина Ісуса Христа і полюбили одне одного, як він нам заповів.
- 24. А хто зберігає його заповіді, той у ньому перебуває, а він - у ньому; а що він у нас перебуває, пізнаємо від Духа, якого він нам дав.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > 1-е Iвана > Глава 3