Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український Новий Заповіт (переклад о. Рафаїла Турконяка) > 1-е Iвана > Глава 3

Глава 3

1. Подивіться, яку любов дав нам Батько, щоб ми звалися Божими дітьми,- і ми такими є. Світ нас не знає, тому що його не пізнав.
2. Улюблені, тепер ми Божі діти, але ще не виявилося, що будемо. Знаємо [ж], що коли виявиться, будемо подібними до нього, бо побачимо його так, як є.
3. І кожний, хто має цю надію на нього, очищує себе так, як він чистий.
4. Кожний, хто чинить гріх, чинить і беззаконня, бо гріх є беззаконня.
5. І ви знаєте, що він з'явився, аби взяти [наші] гріхи, а в ньому гріха немає.
6. Кожний, хто в ньому перебуває, не грішить. Кожний, хто грішить, не побачив його, і його не пізнав.
7. Дітоньки, хай ніхто вас не зводить. Хто чинить правду, той праведний, як праведний він.
8. Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому з'явився Божий Син, щоб знищити діла диявола.
9. Кожний, хто народився від Бога, не чинить гріха, бо його насіння в ньому перебуває, і не може грішити, бо він від Бога народився.
10. У цьому виявляються Божі діти і діти диявола: кожний, хто не чинить справедливости, той не від Бога, як і той, хто не любить свого брата.
11. Бо це звістка, яку ви чули від початку, щоб ми любили одне одного,
12. не так, як Каїн, що був від лукавого й убив свого брата. З якої причини він забив його? Бо його діла були лукаві, а братові - справедливі.
13. Не дивуйтеся, брати [мої], коли світ вас ненавидить.
14. Ми знаємо, що ми перейшли від смерти до життя, бо любимо братів. А хто не любить [брата], той перебуває в смерті.
15. Кожний, хто ненавидить свого брата, той душегуб. А ви знаєте, що жоден душегуб не має в собі вічного життя, що в ньому перебуває.
16. З цього ми пізнали любов, бо він за нас поклав свою душу; і ми маємо класти душі за братів.
17. А хто має багатство світу й бачить, що його брат у нестатках, та зачиняє серце своє від нього, то як може Божа любов перебувати в такому?
18. Дітоньки [мої], любімо не словом та язиком, але ділом та правдою.
19. І з цього довідаємося, що ми від правди, і перед ним заспокоюємо наше серце,
20. бо коли звинувачує нас серце, то Бог більший від нашого серця і знає все.
21. Улюблені, коли серце наше не звинувачує [нас], маємо сміливість до Бога
22. і чого тільки попросимо, одержимо від нього, бо зберігаємо його заповіді і чинимо те, що йому любе.
23. І це його заповідь, щоб ми повірили в ім'я його Сина Ісуса Христа і полюбили одне одного, як він нам заповів.
24. А хто зберігає його заповіді, той у ньому перебуває, а він - у ньому; а що він у нас перебуває, пізнаємо від Духа, якого він нам дав.