- 1. Давидова пісня про науку людям. Блажен, кому проститься беззаконнє, кому гріх буде покритий.
- 2. Щаслив чоловік, котрому не полїчить Господь несправедливість його, в кого нема зради в серцї!
- 3. Як я мовчав, нидїли сустави мої від мого зітхання цїлий день.
- 4. Бо цїлий день тяготїла на менї рука твоя; соки мої висохли як під лїтню спеку.
- 5. Я виявив гріх мій перед тобою, і не покрив несправедливостї моєї. Я сказав: признаюся перед Господом в переступах моїх, а ти, ти простив несправедливість гріха мого.
- 6. Тому нехай помолиться до тебе кожний побожний в час, коли мож знайти тебе; річ певна, хоч би прийшла велика повінь - не досягне його.
- 7. Ти мій рятунок; спасаєш мене в тїснотї, ти сповняєш мене радостю спасення.
- 8. Навчу тебе і вкажу дорогу, по котрій тобі ходити; звернувши очі мої на тебе, дам тобі раду.
- 9. Не будьте як кінь, як мул, що розуму не має; наховставши уздою, окрасою їх, мусиш усмирити їх, коли не хочуть ійти за тобою.
- 10. Великі болестї для беззаконника; хто ж вповає на Господа, того обгорне милосердє твоє.
- 11. Веселїтесь у Господї, і радуйтесь, праведні! ликуйте всї, в кого серце щире!
Ничего нет для сопоставления.
