- 1. Проводиреві хора: при струнах; наука Давидова. В ислухай, Боже, молитву мою, і не ховайся перед моїм моленнєм.
- 2. Прихились і вислухай мене! Я блукаю, нарікаючи, й мушу стогнати,
- 3. Задля ворожого голосу, задля гнету беззаконника; вони бо громадять лихо на мене, і гнївом запалившись, ворогують на мене.
- 4. Серце моє жахалось в мене, і смертний страх обняв мене.
- 5. Страх і дрожаннє напали на мене, і жах обняв мене.
- 6. І я сказав: Ой, коли б менї крила, як в голубки! Полетїв би я, і відпочив би.
- 7. Полинув би я далеко, став би жити в пустинї.
- 8. Рад би чим скорше втїчи від вітру буйного, від бучі.
- 9. Запропасти їх, Господи, розрубай на двоє язики їх; бо насильства і сварки бачив я в городї.
- 10. День і ніч обходять його на мурах його; та в серединї його нещастє і кривда.
- 11. Роблять пакостї один одному, гнобленнє і зрада не щезають з їх улицї.
- 12. Бо се не ворог, що глузує з мене, ато перетерпів би я; та й не мій се ненавидник, що надо мною виноситься, а то не зважав би я на него;
- 13. А ти, чоловіче, рівня менї, мій довірник і мій знакомий,
- 14. З котрим ми довірчиво сходились, і до дому Божого вкупі з народом ходили.
- 15. Погибіль на них; живцем нехай проваляться під землю, бо пакостї в домівцї їх, в серединї їх.
- 16. Кличу до Бога, і Господь спасає мене.
- 17. Вечером і вранцї і в полудень мушу стогнати, і він чує мій голос.
- 18. Він вибавив душу мою в бою проти мене; було бо їх багацько проти мене.
- 19. Почує Бог і покорить їх, він на престолї од віку; нема бо в них поправи, не бояться вони Бога.
- 20. Піднїс руки свої на тих, що спокійно з ним жили; він зложив заповіт свій.
- 21. Губи його маснїйші, як сметана, а в серцї його війна; гладші слова його над оливу, а вони - обнажені мечі.
- 22. Спустись на Господа з твоїм оберемком, і він піддержить тебе; не допустить він нїколи, щоб праведник захитався.
- 23. А ти, Боже, провалиш їх в яму погибелї: люде кровожадні і зрадники не дожиють половини віку свого. Я ж буду вповати на тебе.
Ничего нет для сопоставления.
