- 1. Давидова. С уди, Господи, тих, що зобіжають мене, побори тих, що йдуть боєм на мене.
- 2. Возьми щит і зброю, і стань до помочі менї!
- 3. Вийми меча, і загороди дорогу перед напастником моїм; скажи душі моїй: я твоє спасеннє!
- 4. Нехай осоромляться ті, що наважили на життє моє; нехай відступлять назад ті, що задумали зло проти мене!
- 5. Нехай вони будуть, як полова перед вітром, і ангел Господнїй нехай прожене їх.
- 6. Дорога їх нехай буде темна й ховзка, і ангел Господнїй нехай на здогін наступає на них.
- 7. Без причини бо заставили тайно сїти свої на мене, без вини викопали яму для душі моєї.
- 8. Нехай погибель спогонить його, щоб і не стямивсь, коли, - і сїтка його, котру заставив тайно, нехай зловить його; нехай він впаде до неї на погибель.
- 9. А душа моя зрадується в Господї, і звеселиться від його спасення!
- 10. Всї костї мої скажуть: Господи! Хто рівня тобі? Тобі, що вирятував бідного від того, хто сильнїйший як він; мізерного і бідолашного від грабителя його!
- 11. Встають несправедливі сьвідки, допитують в мене, про що я не знаю.
- 12. Добро віддячують менї злом; осиротїла душа моя.
- 13. А я, коли вони нездужали, надягав волосїнну плахту, смиряв постом душу і молитва моя верталась до грудї моєї;
- 14. Як для друга або брата, так я побивався; як за матїрю падкуючи, так я в журбі хилився.
- 15. Коли ж я кульгаю, вони втїшаються, зібравшись; злоріки зібрались проти мене, і я не знав про них; вони озьвірились на мене, і нема їм впину.
- 16. Вкупі з мерзенними брехунами скреготали вони зубами.
- 17. Господи, як довго будеш придивлятись? Верни душу мою з спустошення їх, від левчуків одинокую мою!
- 18. Буду прославляти тебе перед великим збором, величати проміж громадним людом.
- 19. Не допусти, щоб втїшались надо мною ті, що ворогують на мене без причини, щоб прижмурювали очі ті, що ненавидять мене безвинно.
- 20. Бо не про супокій говорять вони; і проти тихих в країнї зрада в них на думцї.
- 21. І проти мене роззявили вони пельки свої, покликуючи: Ого! Ого! видїли очі наші!
- 22. Ти бачив, Господи, не мовчи! Господи, будь недалеко від мене!
- 23. Встань, і спогадай правду мою, Господи, Боже мій! Явись на правуваннє моє!
- 24. Признай менї правду по справедливостї твоїй, Господи, Боже мій! Не дай їм втїшатись надо мною.
- 25. Нехай не скажуть в серцї своїм: От, того й ми бажали! Не дай їм сказати: ми його заїли!
- 26. Нехай повстидаються і осоромляться всї, хто втїшається з мого нещастя! Нехай окриються ганьбою і соромом ті, що вихваляються проти мене.
- 27. Нехай радуються і веселяться ті, що любуються правдою моєю, і най завсїди кажуть: Великий Господь, що любується спокоєм слуги свого.
- 28. І язик мій звіщати ме про справедливість твою, про хвалу твою цїлий день.
Ничего нет для сопоставления.
