- 1. Своєвольний всього забагає; він устає проти всього, що каже розум.
- 2. Дурний не любить знання, хиба тілько, щоб повеличатись дотепом.
- 3. З безбожником приходить і погорда, а з безчесним - сором.
- 4. Слова в устах мужа - глибокії води; з джерела мудростї - широкий потік.
- 5. Вважати на особу безбожного - се дїло погане, тим паче, щоб праведного повалити на судї.
- 6. Безумного уста вдаються у сварку, а його слова викликують бійку.
- 7. Беспутнього язик - погибель для него, а уста його - се сїть на душу його.
- 8. Нашептані слова - неначе лакітки, а все ж вони до дна у череві доходять.
- 9. Недбалий в своїй роботї - се рідний брат розтратника.
- 10. Імя Господнє - се кріпка тверджа; втече праведник у неї, і він безпечен.
- 11. Багатому скарби здаються кріпким містом, він уважає їх за високі мури.
- 12. Перед упадком гордуватїє серце в чоловіка, а перед славою - покора.
- 13. Хто, не вислухавши, відповідає, той дурень і стид на його спадає.
- 14. Дух в чоловіцї підпирає немочі його, а дух прибитий - хто може піддержати його?
- 15. Розумного серце здобуває знаннє, й мудрих ухо, знай, про знаннє тілько дбає.
- 16. Дарунок розширює чоловікові дорогу, ба й до панів великих його допускає.
- 17. Первий в свойму спорі - правий, та приходить його противник, й перевірює справу.
- 18. Жереб скінчить позиванку, він чинить розсуд і між панами.
- 19. Розгнїваний брат - як утверджене місто, а звяга (з ним) - як засови в замку.
- 20. Плодом уст чоловіка наповнюєсь черево його; що його уста зродять, тим він насичуєсь.
- 21. Смерть і життє - в руцї язика, й хто любить його, їсти ме плоди його.
- 22. Хто знайшов добру жону - знайшов добро й одержав ласку від Господа.
- 23. Убогий, благаючи, говорить; багатий промовляє згорда.
- 24. Хто хоче приятелїв мати, мусить і самий приязним бути; друг буває од брата прихильнїйший.
Ничего нет для сопоставления.
