< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Глава 31

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Се слова царя Лемуїла; наука, яку дала йому мати його:
  • 2. Що ж, сину мій? що, дитино тїла мого? що, обітниць моїх ти сину?*
  • 3. Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів.
  • 4. Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати,
  • 5. Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих.
  • 6. Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю;
  • 7. Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання.
  • 8. Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити.
  • 9. Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного.
  • 10. Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша;
  • 11. Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток;
  • 12. Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її.
  • 13. Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками.
  • 14. Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека.
  • 15. Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло.
  • 16. Схоче поля - є й на поле; з свого дорібку садить виноградник.
  • 17. Оперізуєсь силою й кріпить руки свої.
  • 18. Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі.
  • 19. Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено.
  • 20. Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому.
  • 21. Не боїться, що ріднї студено буде; - вся семя має подвійну одежу.
  • 22. Робить вона собі коври; висон, пурпур - її одежа.
  • 23. Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами.
  • 24. Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським.
  • 25. Трівкість і краса - одежа її, й весело глядить вона в будущину.
  • 26. Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї - лагідна наука.
  • 27. Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба - нїчо не робивши.
  • 28. Встають дїти, - її величають, і муж її всюди вихваляє:
  • 29. Много женщин честивих, - ти ж усїх перевисшила!
  • 30. Бо принада - річ непевна, пишна врода - річ минуща; богобоязлива ж жінка - от кого хвалити треба!
  • 31. Платїть же їй після того, що її надбали руки; славіть її у громадї за її учинки!
Ничего нет для сопоставления.