- 1. І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
- 2. Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
- 3. Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
- 4. Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
- 5. Бо й брати Його не вірували в Него.
- 6. Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
- 7. Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.
- 8. Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
- 9. Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
- 10. Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
- 11. Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
- 12. І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
- 13. Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
- 14. Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
- 15. І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
- 16. Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
- 17. Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
- 18. Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
- 19. Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
- 20. Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
- 21. Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.
- 22. Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
- 23. Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
- 24. Не судїть по виду, а праведний суд судїть.
- 25. Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
- 26. І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?
- 27. Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.
- 28. Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
- 29. Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
- 30. Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
- 31. Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
- 32. Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
- 33. Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
- 34. Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
- 35. Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
- 36. Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
- 37. В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
- 38. Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
- 39. Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
- 40. Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,
- 41. инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
- 42. Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
- 43. Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.
- 44. Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.
- 45. Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
- 46. Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
- 47. Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
- 48. Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
- 49. А сей народ, що не знає закону, проклятий.
- 50. Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
- 51. Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
- 52. Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
- 53. І пійшов кожен до дому свого.
Ничего нет для сопоставления.
