- 1. Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.
- 2. Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його.
- 3. Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями, та з зброєю.
- 4. Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече їм: Кого шукаєте?
- 5. Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус: Се я. Стояв же й Юда зрадник Його, з ними.
- 6. Як же сказав їм: Що се я, відступили вони назад, та й попадали на землю.
- 7. Знов же спитав їх: Кого шукаєте? Вони ж сказали: Ісуса Назорея.
- 8. Відказав Ісус: Сказав вам, що се я. Коли ж мене шукаєте, дайте сим відійти.
- 9. Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не згубив я з них нїкого.
- 10. Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх.
- 11. Рече тодї Ісус Петрови: Вкинь меч твій у похву. Чашу, що дав менї Отець, хиба не пити її?
- 12. Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,
- 13. і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреєм того року.
- 14. Був же Каяфа той, що порадив Жидам, що лучче нехай один чоловік умре за людей.
- 15. Пійшов же слїдом за Ісусом Симон Петр та ще другий ученик. Той же ученик був знаний архиєреві, і прийшов з Ісусом у двір архиєрейський.
- 16. Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.
- 17. Каже тодї слуга дверниця Петрові: Чи й ти єси з учеників чоловіка сього? Каже той: Нї.
- 18. Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся.
- 19. Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його.
- 20. Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого.
- 21. Чого мене питаєш? Спитай тих, що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав.
- 22. Як же Він се промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві?
- 23. Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш?
- 24. Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея.
- 25. Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.
- 26. Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним?
- 27. Знов тодї відрік ся Петр, і зараз півень запіяв.
- 28. Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.
- 29. Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього?
- 30. Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходїй, не віддавали б ми Його тобі.
- 31. Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого.
- 32. Щоб Ісусове слово справдилось, що промовив, означуючи, якою смертю має вмерти.
- 33. Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?
- 34. Відказав йому Ісус: Від себе ти се говориш, чи инші тобі сказали про мене?
- 35. Озвавсь Пилат: Хиба я Жид? Нарід Твій і архиєреї видали менї Тебе. Що зробив єси?
- 36. Відказав Ісус: Царство моє не од сьвіта сього. Коли б од сьвіта сього було царство моє, слуги мої воювали б, щоб не видано мене Жидам; тільки ж царство моє не звідсїля.
- 37. Рече тодї Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус: Ти кажеш, що цар я. Я на се родивсь і на се прийшов у сьвіт, щоб сьвідкувати правдї. Кожен, хто від правди, слухає мого голосу.
- 38. Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.
- 39. Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.
- 40. Закричали тодї вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.
Ничего нет для сопоставления.
