- 1. Глаголю ж оце: Чи вже ж відопхнув Бог людей своїх? Нехай не буде! Бо й я Ізраїльтянин, із насїння Авраамового, із роду Беняминового.
- 2. Не відопхнув Бог людей своїх, котрих перше знав. Хиба не відаєте, що про Ілию глаголе писаннє? як він обертаєть ся до Бога проти Ізраїля, глаголючи:
- 3. Господи, пророки Твої повбивали, і жертівнї Твої порозкидали; я зоставсь один, і шукають души моєї.
- 4. Що ж глаголе йому Божа відповідь? Зоставив я собі сїм тисяч мужів, що не приклонили колїна перед Ваалом.
- 5. Оттак же і в теперішнім часї єсть останок по вибору благодатї.
- 6. Коли ж по благодатї, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по дїлам, то більш нема благодатї; ато дїло не було б уже більш дїлом.
- 7. Що ж? чого шукав Ізраїль, того не осяг, а вибір осяг, инші ж ослїпли,
- 8. (яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня.
- 9. І Давид глаголе: Нехай буде трапеза їх на сїть і на ловитву, і на поблазнь, і на відплату їм.
- 10. Нехай оморочать ся очі їх, щоб не бачили, і хребет їх завсїди зігнутий.
- 11. Глаголю й питаю тепер: Чи вони спіткнулись, щоб (на завсїди) упали? Нехай не буде! їх-то упадком і спасеннє поганам, щоб завдати їм зависти.
- 12. Коли ж упадок їх багацтво сьвіту, і відпаденнє їх багацтво поган, скільки ж більше повнота їх?
- 13. Вам бо, поганам, глаголю, на скільки я апостол поганам: Службу мою прославляю,
- 14. чи не завдам як зависти тїлу моєму, і не спасу которих із них.
- 15. Коли бо відкинуттє їх примиреннє сьвітові, що ж (буде) прийняттє, коли не життє з мертвих?
- 16. Коли ж росчина сьвята, то й заміс; і коли корінь сьвят, то й віттє.
- 17. Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси,
- 18. то не величай ся перед віттєм. Коли ж величаєш ся, то (знай) не ти кореня носиш, а корінь тебе.
- 19. Ти ж кажеш: Відломилось віттє, щоб я прищепив ся.
- 20. Добре: невірою відломились вони, ти ж вірою стоїш. Не носись високо, а бій ся.
- 21. Коли бо Бог природнього віття не пощадив, (гледи) що й тебе не пощадить.
- 22. Вбачай же благость і непощадіннє Боже: на тих, що відпали, непощадіннє; на тебе ж благость, коли пробувати меш у благости; коли ж нї, то й ти будеш відтятий.
- 23. І вони ж, як не зостануть ся в невірстві, прищеплять ся; здолїє бо Бог знов прищепити їх.
- 24. Коли бо ти відтятий від оливини, дикої по природї, і проти природи прищеплений до доброї оливини, то як більш сї, що по природї прищеплять ся до своєї оливини.
- 25. Не хочу бо, щоб ви не відали тайни сієї, брати (щоб не були самі в собі мудрими), що ослїпленнє від части Ізраїлеві стало ся, доки сповненнє поган увійде.
- 26. І так увесь Ізраїль спасеть ся, яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне безбожжє від Якова;
- 27. і се їм од мене завіт, коли зниму гріхи їх.
- 28. По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.
- 29. Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.
- 30. Бо, як і ви колись противились Богові, тепер же помилувані через непокору сих,
- 31. так і сї тепер противились, щоб через ваше помилуваннє і їх помилувано.
- 32. Зачинив бо Бог усїх у непокору, щоб усїх помилувати.
- 33. О, глибино багацтва і премудрости і розуму Божого! як не довідомі присуди Його і не дослїджені дороги Його!
- 34. Хто бо зрозумів ум Господень? або хто порадником Йому був?
- 35. або хто наперед дав Йому, щоб Він віддав йому?
- 36. Бо з Него, і Ним, і в Него все. Єму слава на віки. Амінь.
Ничего нет для сопоставления.
