- 1. Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
- 2. Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?
- 3. Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!
- 4. Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,
- 5. щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!
- 6. Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...
- 7. Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.
- 8. Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
- 9. Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...
- 10. І Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,
- 11. і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!
- 12. Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.
- 13. Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,
- 14. і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,
- 15. і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...
- 16. Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.
- 17. Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,
- 18. і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...
- 19. Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,
- 20. і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,
- 21. забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
- 22. у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...
- 23. І сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!
- 24. Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,
- 25. і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.
- 26. І Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,
- 27. і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!
- 28. І служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,
- 29. і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!
- 30. І встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,
- 31. і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
- 32. І розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,
- 33. бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...
- 34. Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,
- 35. і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.
- 36. І божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...
- 37. І приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,
- 38. і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. І через кривавий переступ земля посквернилась,
- 39. і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...
- 40. І проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,
- 41. і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,
- 42. і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...
- 43. Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!
- 44. Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,
- 45. і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
- 46. і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!
- 47. Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
- 48. Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й навіки! І ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!
Ничего нет для сопоставления.
