- 1. хору. На мелодію «Лілеї». Давида.
- 2. Спаси мене, о Боже, бо води сягають мені аж по горло.
- 3. Загруз я в глибокому болоті, й немає де стати. Увійшов я у глибокі води, й пориває мене бистрінь.
- 4. Від крику я знемігся; горло у мене пересохло; втомились мої очі, як я ждав на мого Бога.
- 5. Тих, що без причини мене ненавидять, більше, ніж волосу на голові у мене. Тих, що мене хочуть погубити - ворогів моїх брехливих - сила. Чи ж мушу я те віддати, чого я не загарбав?
- 6. Ти, Боже, знаєш мій нерозум, мої провини не сховані від тебе.
- 7. Не дай, щоб через мене осоромились тії що надіються на тебе, Господи, Боже сил. Не дай, щоб через мене вкрилися ганьбою ті, що тебе шукають, Боже Ізраїля!
- 8. За тебе я терпів зневагу, ганьба лице моє вкрила.
- 9. Чужий я став і братам рідним; сторонній - синам матері моєї.
- 10. Бо ревність до твого дому мене з'їла, зневаги зневажаючих тебе на мене впали.
- 11. Постом смирив я душу мою, але й те було мені на наругу.
- 12. Верету надягнув я замість одежі, і притчею для них зробився.
- 13. Вони говорять проти мене, сівши при брамі, і виспівують ті, що вино жлуктають.
- 14. Але я молюся, Господи, до тебе, у сприятливий час. О Боже, вислухай мене у своїй доброті великій, твоїм спасінням певним.
- 15. Витягни мене з болота, щоб я не загрузнув; коли б то я урятувавсь від тих, що мене ненавидять, і від вод глибоких!
- 16. Водяна бистрінь хай не затопить мене глибінь хай мене не поглине, хай яма не затулить своєї пащі надо мною.
- 17. Вислухай мене, Господи, бо добра твоя ласка, обернись до мене з великого милосердя твого
- 18. і не ховай твого обличчя від слуги твого, бо я у скруті; вислухай мене притьмом
- 19. Наближся до душі моєї, визволь її; з огляду на ворогів моїх спаси мене!
- 20. Ти знаєш мою ганьбу, мій сором і мою зневагу; усі гнобителі мої перед тобою.
- 21. Ганьба розбила моє серце, і я знемігся; я чекав милосердя, та його не було, і втішителів, - та не знайшов нікого.
- 22. Вони клали полин мені до страви, і в згазі моїй напували мене оцтом.
- 23. Нехай їхній стіл стане петлею на них, і тоді, як вони в мирі, - сіттю.
- 24. Нехай в очах їм потемніє, щоб не бачили, і крижі їхні нехай завжди трясуться.
- 25. Вилий на них гнів твій, і нехай жар твого обурення їх огорне.
- 26. Нехай запустіє їхня оселя і ніхто не мешкає в їхніх наметах.
- 27. Вони бо того, що ти бив, гонили; розповідають про біль тих, що ти їх поранив.
- 28. Додай вину до їхньої вини, нехай не ввійдуть у твою справедливість.
- 29. Нехай із книги живих стерті будуть, і хай не будуть записані з праведними.
- 30. Я ж бідний і страждаю; спасіння твоє, Боже, хай піднесе мене високо.
- 31. Я прославлятиму ім'я Боже в пісні й із подякою його величатиму.
- 32. І це буде миліше Господеві, ніж віл або бичок з рогами й ратицями.
- 33. Побачать те покірні й звеселяться. Хай живе серце ваше. Ви, що шукаєте Бога.
- 34. Бо Господь вислухає нещасних, і в'язнями своїми не погордує.
- 35. Нехай земля й небо його хвалять, моря й усе, що в них кишить.
- 36. Бо Бог Сіон врятує і відбудує міста Юди, і вони житимуть там, і ними заволодіють.
- 37. Потомство слуг його візьме його у спадщину, і ті, що люблять Бога, житимуть у ньому.
Ничего нет для сопоставления.
